Олександра Лі — переселенка з Олешок, яка до великої війни займалася випічкою. Переїхавши до Вознесенська, вона втілила свою мрію і відкрила кав’ярню-кондитерську. Олександра поділилася з “НикВести” історією свого шляху від окупованого дому до створення власного бізнесу у чужому місті.
Історія релокації: від Олешок до Вознесенська
До початку великої війни Олександра проживала в Олешках, однак у 2022 році разом із чоловіком та дітьми, була змушена покинути рідне місто в Херсонській області. Спочатку вони подорожували по Україні, шукаючи безпечний прихисток, зокрема, зупинялися в Черкаській та Київській областях.
Однак, після кількох місяців, коли з’явилася можливість вивезти обладнання з окупації, родина вирішила оселитися у Вознесенську, де мешкає свекруха Олександри.
— Ми обрали Вознесенськ, оскільки мій чоловік родом звідси. Коли ми виїхали з Олешок, нам довелося переїжджати кілька разів — спочатку в Черкаську область, потім у Київську. Але ми зрозуміли, що потрібно оселитися десь ближче до дому, до Олешок, і тут, у Вознесенську, в нас була можливість жити у будинку свекрухи, що дозволило нам уникнути витрат на оренду житла. Вознесенськ став для мене другою домівкою. Коли я вперше приїхала сюди, мене охопили змішані відчуття: радість від того, що я на безпечній території, і смуток за рідними Олешками, які залишились під окупацією — згадує Олександра.
Відродження смаків дитинства: нове життя кондитерської справи
До війни Олександра Лі займалася кондитерською справою в Олешках, продаючи випічку по всій Україні. Коли родина переїхала до Вознесенська, вона вирішила продовжити свій бізнес.
— В Олешках я займалася випічкою та кондитеркою, продаючи продукцію по всій Україні через сторінку в Інстаграмі. Основний напрямок — продаж наборів із трубочками, горішками, сухим печивом, що добре зберігаються та переносять транспортування, — каже Олександра Лі.
Олександра змогла привезти з окупації лише мінімум необхідного — горішницю і вафельниці, але навіть із таким набором обладнання, вона вирішила відновити свій бізнес.
Олександра Лі почала працювати вдома, але швидко зрозуміла, що на домашній кухні вести підприємницьку діяльність неможливо. Завдяки грантам, Олександра змогла відкрити кав’ярню у Вознесенську.
— Спочатку я отримала грант Save the Children, які дають допомогу на придбання обладнання. І я придбала тістоміс, духову шафу, вітрину холодильну. І ми починаємо потрошки відновлюватися, — розповідає вона.
Пізніше, ще один грант від Миколаївського благодійного фонду «Посмішка» допоміг купити столи, стільці та інше необхідне обладнання.
Олександра вирішила зробити акцент на традиційних рецептах та натуральних інгредієнтах, як-от первомайське згущене молоко та вершкове масло.
— Зараз дуже багато є кондитерських, які продають мусові тістечка, макаруни, але це точно не мій напрямок, бо в мене такий девіз — смак родом з дитинства. Тобто це, знаєте, та сама згущенка, і ми не іриску ми використовуємо, а первомайське згущене молоко. Не маргарин, а лише виключно вершкове масло. Цією якістю я даю людям зрозуміти, що оці старі десерти, які були колись раніше вони можуть існувати і на сьогодні. Це не просто десерти, це шматочок спокою та тепла в наш час, — ділиться Олександра.
Крім кондитерських виробів, Олександра вирішила додати до асортименту сухоцвіти та лавандові букети. Ідея виникла після проходження курсів флористики в Центрі жіночого працевлаштування в рамках проекту «WE ACT II діємо задля жінок та їхніх можливостей».
— Так, ми продаємо сухоцвіти, зокрема лавандові букети. Ця ідея виникла після того, як я пройшла курси з флористики, організовані місцевою владою у співпраці з різними організаціями. Мені сподобалася концепція поєднання кондитерського бізнесу з квітами, як це роблять у Івано-Франківську, де можна купити випічку, каву і щось із квітів разом, — каже вона.
Хоча кав’ярня працює лише два з половиною місяці, вже є постійні клієнти. Проте, Олександра визнає, що ще багато людей не знають про її заклад, і працює над тим, щоб його популяризувати.
Виклики та труднощі: брак кадрів та відключення світла
Олександра зіштовхнулася з багатьма труднощами на шляху до успіху. Однією з основних проблем стали часті відключення електроенергії, які ускладнюють роботу в кондитерській.
— Минулого місяця було дуже важко, тому що були відключення світла. Відключення світла і дуже велика спека. Люди не хотіли виходити взагалі з будинку, — каже вона.
Також важко знайти відповідальних працівників, що ускладнює розвиток бізнесу. Окрім того, висока орендна плата за житло у Вознесенську робить місто менш доступним для інших переселенців, що також впливає на кількість потенційних клієнтів.
Попри всі виклики, Олександра продовжує працювати і розвивати свою справу. Вона вдячна місцевій владі за підтримку, зокрема, за організацію грантових програм та навчальних курсів, які допомогли їй відкрити нову сторінку в житті.
— Міська влада активно залучає донорів і грантодавців для підтримки переселенців і місцевого населення. Без цієї підтримки, напевно, я би виїхала за кордон, бо не мала б фінансової можливості відновити бізнес, — зазначає Олександра Лі.
Наразі вона співпрацює з кав’ярнями в різних містах України, включаючи Полтаву, Одесу та Київ. У планах — розширення виробництва та дистриб’юції, а також додавання нових продуктів до меню, таких як круасани та інші види випічки.
Завітати до кавʼярні ви можете з понеділка по неділю з 9.00-19.00 за адресою: вул. Соборності, 8 ( між тет-а-тет і розеткою). Також ви можете підписатись на сторінку кавʼярні @handmade_bakery_
фото: НикВести
