— До війни я полюбляв походи. Коли потрапив на виконання бойових завдань на Херсонщині, то відразу відчув знайомі умови, — пригадує воїн 126 окремої бригади територіальної оборони м.Одеса на псевдо “Фізрук”.
До війни “Фізрук” працював у школі, викладав фізичне виховання. Як педагог, чоловік добре розуміє психологію лідерства.
— Війна добре проявляє людину. Якщо дитину виховували сильною, то ці якості тільки посилюються в екстремальних умовах. Якщо у дитини є прищеплені комплекси, то вони просто вбивають, коли виникають загрози життю та здоров’ю. Я впевнений, що саме власний приклад найбільше надихає оточуючих.
Людей, які пройшли важкі умови виконання бойових завдань і набули багатий досвід стрілецьких боїв, артобстрілів потрібно берегти та заохочувати. Саме вони потім навчать молодих бійців, які тільки прибувають до підрозділу.
Джерелом особистої мотивації “Фізрук” вважає особисті життєві цілі людини. Цілеспрямованість, усвідомлення реальності власної мети — це і є енергією для її досягнення.
— Родина, або власна мрія – те, що більше за потребу просто вижити самому. Найважче для лідера – відповідати довірі. У важких умовах ризику для життя, довіра інших до лідера — неймовірний тягар, тому що ціна помилки – життя, яке йому добровільно довірили побратими.
Наша держава нині змінює власну історію. А історію завжди змінюють саме сильні лідери. Сьогодні ці люди відкривають та загартовують власні сили й таланти в запеклих боях з ворогом. Разом з Перемогою, у них з’явиться інша історична місія — виховання покоління, яке унеможливить в майбутньому напад ворога.
Джерело: Регіональне управління Сил територіальної оборони “Південь” ЗС України
