Його історією поділилось Регіональне управління Сил територіальної оборони “Південь” ЗС України.
— Наші воїни – люди, які щоденно стикаються зі смертю. Такі жорсткі обставини спонукають людину тяжіти до глибинних, релігійних думок. На цьому шляху важливо допомогти, підказати, адже не завжди людська психіка здатна витримати такі навантаження. Саме в такий момент поруч має бути капелан.
Бути поряд – особисте кредо військового капелана 124 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Він постійно супроводжує на завдання своїх побратимів, щохвилини опікується їх ментальним та душевним здоров’ям.
За особисту мужність і героїзм, проявлених при виконанні військового обов’язку, в умовах, пов’язаних з ризиком для життя, військовий капелан Максим Євгенійович нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Армійський шлях священника розпочався ще у 2014 році, коли рф зухвало та підступно окупувала Крим.
— В березні, після того, як росія вдарила нас у спину та захопила Крим, я одразу призвався добровольцем до війська. Спершу служив на посаді командира відділення охорони Херсонського центру комплектування та соціальної підтримки, потім був переведений до 17-го навчального центру на посаду інструктора з вогневої підготовки, мав декілька ротацій в АТО/ООС. В 2015 році, після того, як звільнився з армії прийняв сан священника та пішов служити капеланом у 79-ту бригаду.
З 2016 року Максим займався волонтерською та громадською діяльністю. Проте, відчуваючи, що напруження зростає та є загроза війни, у січні 2022 року підписав контракт та став до строю окремої бригаді територіальної оборони.
— На початку служби в бригаді я стояв на посаді інструктора в роті контрдиверсійної боротьби, адже на той час ще далеко не в усіх підрозділах була посада військового капелана. В перший день повномасштабного вторгнення разом з хлопцями отримували зброю на складах, які майже одразу були атаковані росіянами, проте ми встигли вивезти близько п’ятисот автоматів!
Чоловік брав участь у бойових зіткненнях під час заходу армії рф в місті Херсон. Три місяці партизанської діяльності в окупації: передача координат ворога, заготовка схронів зі зброєю. Згодом за допомогою підрозділів ССО був вивезений на підконтрольну Україні територію.
— Люди – це все, що мене цікавить. Я маю бути з ними завжди, аби постійно мати змогу поговорити, допомогти, вислухати, та і взагалі, зробити будь-що, аби всі наші військовослужбовці почувалися добре!
