Як повідомляє поліція Херсонщини, фігурантом є 38-річний херсонець. Під час окупації обласного центру він працював «першим заступником» незаконно створеного окупантами «слідчого ізолятора». У жовтні 2022 року чоловік забезпечив примусове вивезення понад 1500 засуджених на тимчасово окуповане лівобережжя Херсонщини. Під час документування його злочинної діяльності поліцейські також встановили, що фігурант причетний і до вчинення воєнного злочину. Наразі йому заочно повідомлено про підозру.
Як повідомив начальник відділу розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту слідчого управління поліції Херсонщини Ігор Дем’янюк, після окупації навесні 2022 року Херсонщини представники країни-агресора у травні створили «управлєніє служби ісполнєнія наказаній по хєрсонской області». До функцій незаконно створеної установ належало виконання завдань у сфері виконання кримінальних покарань в інтересах окупаційної адміністрації рф.
Невдовзі у Херсоні окупанти створили так званий «слідчий ізолятор №1». На «посаду» першого заступника начальника «СІЗО» у червні 2022 року був призначений 38-річний житель міста, який до повномасштабного російського вторгнення працював у пенітенціарній службі України та добровільно пішов на співпрацю з окупаційною владою. Упродовж липня–вересня 2022 року псевдокерівництвом «управлєнія служби ісполнєнія наказаній по хєрсонской області» було забезпечено примусове перевезення осіб, які відбували покарання у виправних колоніях, розташованих у Дар’ївці та Снігурівці, до Херсона. Ув’язнених розмістили у «Північній виправній колонії» та так званому «СІЗО №1».
У другій декаді жовтня від вищого керівництва так званий «перший заступник СІЗО №1» разом із іншими службовими особами окупаційних установ виконання покарань отримав наказ про примусове переміщення засуджених на тимчасово окуповане лівобережжя області до виправної установи, розташованої у Старій Збур’ївці Скадовського району. Для цього окупанти з ТОТ АР Крим направили до Херсона «спеціальні автомобілі».
Упродовж двох тижнів фігурант перебував на місці вивозу та координував процес примусового переміщення засуджених. Зокрема, він особисто оголошував у камерах поіменні списки осіб, яким у порядку черги необхідно було покинути приміщення, примушував їх, погрожуючи побиттям у разі непокори, виходити з камер на подвір’я та здійснював контроль за процесом завантаження засуджених у «спеціальні автомобілі». Після цього «перший заступник начальника СІЗО №1» супроводжував колони «спецтранспорту» до виправної колонії в Голій Пристані. Там здійснював контроль і за вивантаженням засуджених.
Загалом фігурантом забезпечив примусове переміщення понад півтори тисячі засуджених. Після цього їх було депортовано до виправних установ, розташованих на тимчасово окупованих територіях України, а також у росію до краснодарського краю, волгоградської та ростовської областей.
Фігурант разом до деокупації Херсона втік на лівобережжя. Його злочинні дії були кваліфіковані як колаборанство та державна зрада. Працівники слідчого управління зібрали беззаперечні докази його антиукраїнської діяльності та в лютому цього року він судом був визнаний винним і заочно засуджений до 15 років ув’язнення.
Також працівники відділу міграційної поліції обласного главку встановили, що чоловік продовжив «службу» в окупованому Генічеську. Там упродовж грудня 2022 року–листопада 2023 року він контролював процес будівництва нового «слідчого ізолятору» в Щасливцевому. Будівництво під примусом здійснювали переміщені засуджені. Під загрозою застосування фізичного насильства у разі непокори вони впродовж доби вимушено виконували різні види будівельних робіт (носили каміння та щебінь для фундаменту, копали ями для водопроводу, збирали на узбережжі пісок для будівництва тощо).
Останні злочинні дії фігуранта слідчі за погодженням із обласною прокуратурою кваліфікували за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України. Тобто – порушення законів та звичаїв війни, вчинені за попередньою змовою з іншими невстановленими особами. Наразі йому заочно повідомлено про підозру в скоєнні воєнного злочину. Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.
