Василь на псевдо «Зірка», командир мінометного розрахунку 206 батальйону 241 бригади територіальної оборони міста Києва з групи «Карпатська Січ», пішов добровольцем на війну 2017-го. 19-річним здобув перший бойовий досвід.
Після 24 лютого брав участь у звільненні Херсонщини, воював на Харківщині та під Бахмутом.
Ось його розповідь:
«Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми зідзвонилися з побратимами з «Карпатської Січі». Розуміли, що простіше воювати з людьми, яких знаєш, які мають бойовий досвід. Вони тоді вже були в Києві. Я з Івано-Франківська відразу поїхав до них.
З мінометом до 24 лютого я не працював. До того займався розвідкою, мав досвід роботи зі стрілецької зброї, з ПТРК «Корсар» знищував російську техніку.
Міномет опанував коли ми були на Херсонщині. «Січовики» вирішили, що так ми можемо завдавати більших втрат ворогу.
Не вистачає важкого озброєння. Міномет — один з найпотужніших засобів, які є у нашому батальйоні. Перш за все, це зброя для ураження живої сили противника. Якось ми з міномета знищили бойову машину десанту, але, на мою думку, це просто вдалий збіг обставин.
Міномети можна використовувати по-різному: стаціонарно, мобільно або як «кочовий». Потрібно креативити, щоб ліквідовувати ворога. Наприклад, на Херсонському напрямку ми у 80% випадків використовували мобільний міномет з відкритого поля. У нас була точка з підготовленим боєкомплектом, мінометом і пікапом. По команді ми виїжджали за лічені хвилини. Мали кілька таких точок і успішно відпрацьовували. За пів року роботи на Херсонщині ворог жодного разу нас не вирахував.
На Бахмутському напрямку — ситуація інша. Там постійно були на стаціонарній позиції. 24/7 тривали ворожі штурми. Ми завжди мали бути готові знищити ворога і прикрити нашу піхоту. Весною на Бахмутському напрямку, коли там була найгарячіша стадія і ворог наступав, ми відбивали наступ з моїм розрахунком. Ліквідували групу з командиром.
Влітку ініціатива на Бахмутському напрямку змінилася. Тепер вона — наша.
Працювали із 120-мм і 82-мм мінометами. 120-мм — важкий. Для розрахунку в ідеалі потрібно четверо людей. Його зручніше використовувати стаціонарно. 82-мм — ідеально підходить як мобільний міномет. Розрахунок можуть складати, у крайньому випадку, троє-двоє людей. Після останнього пострілу ми згортаємо міномет і їдемо. Можемо мати 5 хвилин, щоб попрацювати і втекти. Але інколи контрбатарейна робота ворога є досить швидкою.
Одного разу на Харківському напрямку ми встигли одну міну з 120-мм міномета випустити, і вже за хвилину ворог почав працювати по нашому розрахунку…
Але якщо ми розуміємо, що в нас це нова точка, і у ворога вона не пристріляна, можемо знятися до того моменту, як вони нас помітять.
У нас — круті розрахунки. Хлопці добре навчені, мають бойовий досвід. Працюємо злагоджено. Ділимося як позитивним, так і негативним досвідом.
Мріяти, думати про майбутнє — складно. Зараз нам час не належить і ми зосереджені тільки на одному».
Джерело: Сили територіальної оборони ЗСУ
