Перед Великоднем я попросила в соцмережах своїх друзів з Херсонщини поділитись своїми святковими традиціями.
Але розпочну із себе. Ми з бабусею завжди працювали з тістом. Пекли паски, рулети, пиріжки до свята. Під час окупації Херсона теж пекли паски. Це був певний символ нашої сили духу. Уже майже два роки, як бабуся пішла у кращий світ, але традицію великодньої випічки я бережу.
І кілька років тому додала ще одну традицію – пробувати на свято нові рецепти. Так, на святковому столі були і швейцарський великодній пиріг, і польська бабка, і різні варіації сирних пасок. А цьогоріч буде закарпатський баник з горіховою начинкою. І це лише випічка, а скільки рецептів м’ясних страв вже спробували!
Ось якими ще традиціями зі мною поділились.
Катерина Семенова
“Моя родина має певні великодні традиції, але в сьогоднішніх умовах їх дещо неможливо дотримуватись. Якщо говорити взагалі, то після прибирання оселі ми зазвичай прикрашали весь під’їзд тематичним великоднім декором. На двері вивішували великодню підвіску з кроликами, яку я замовляла за власним баченням у херсонської майстрині Еліни Передерій. Аби дитині було цікаво, ми все це робили разом, а ще збирали у парку маленькі гілочки і вдома мудрували з них великоднє деревце. Прикрашали декоративними писанками, курчатами, квітами і стрічками. Потім всією родиною розмальовували писанки. Узори і кольори обирали за настроєм і фантазією (остання традиція і зараз зберігається). Далі пекли паски і з дитиною їх прикрашали великодніми тематичними пряниками, марцепанами і льодяниками. У день свята ми обов’язково ходимо до рідних обмінюємося смаколиками, а за столом граємо в «Битки» яйцями”.
Віталій Петров
“Ми обов’язково збирались всією родиною, хто б і де не був. Багато років у нас була сімейна традиція – Великдень зустрічати на морі. Зазвичай, їздили в Залізний Порт. Насолоджувались пейзажем, поки не сезон і вулиці не заполонили туристи. Це була якась медитація та певне перезавантаження. Наразі, наше море в окупації. Але я вірю, що обов’язково, ще багато разів, ми з родиною святкуватимемо Великдень на вільному узбережжі нашого Чорного моря”.
Максим Лісовий
Ми родиною обов’язково ходили до церкви на службу, а потім освячували великодні кошики. А вже в обід усі разом їхали на природу, в ліс. Якщо щастило, то займали місце біля річки. І до самих сутінок грали в бадмінтон, співали та ділились мріями. Наразі в ліс неможна – під час окупації російська армія його замінувала. Але головне, що над селом знову майорить український прапор.
Катерина Олеярник
“Непохитною традицією було випікання пасок за рецептом бабусі. Матуся з тіткою цілісіньку ніч випікали духмяні паски з родзинками. Аромат неймовірний. Після того як паски вистигали, ми з сестрою бралися за прикрашання повітряним білковим кремом та різнокольоровою посипкою, яку після «оформлення» збирали по всьому будинку. Кошик до церкви збирала матуся. Неприступна красуня-паска в центрі. Вся великодня композиція увінчувалася українським рушником.
Ще однією невід’ємною традицією нашої сім’ї було відвідування церкви. Близько третьої годин ночі ми з батьком та нашими родичами йшли до церкви. Це особлива магія. Зустрічаєш дорогою чимало людей з святковими кошиками. Відчуття прохолоди та неймовірні весняні аромати в повітрі, закарбовуються в пам’яті назавжди. Підходячи до Храму святої мучениці Олександри, ще здалеку можна було побачити чимало людей, які збиралися біля церкви. У храмі йшло Великоднє богослужіння. Перед освяченням і ми встигали на богослужіння, а потім з нетерпінням чекали на освячення великоднього кошика. Повертаючись додому, з зустрічними вітаєшся «Христос воскрес!» і у відповідь чуєш «Воістину воскрес!». Вже вдома батько робив контрольне завершення ритуалу: освячував будинок. І ми родиною сідали за святковий стіл. Розрізали пухку ароматну паску, розпочинаючи трапезу з освячених продуктів.
Відбулися кардинальні зміни. В нас відібрали багато, але магію наших традицій та спогадів у нас не відібрати. Ми живемо та адаптуємо наші українські традиції до реалій сьогодення. Магії українського Великодня в рідному Херсоні бути!”
головне фото Катерини Олеярник
