Херсонська волонтерка Анна Петросян допомагає ЗСУ, пише Суспільне Херсон.
Вона виготовляє ковдри для військових, бафи та м’які ноші. Робить це за запитами, із якими до неї звертаються українські воїни.
Анна Петросян шиє речі, які потрібні українським захисникам та іграшки, щоб зібрати кошти для допомоги ЗСУ. Волонтерка розповіла, що до повномасштабного вторгнення в неї було ательє з ремонту одягу, під час окупації працювати припинила.
“Коли вже звільнили Херсон, то тут з радістю побігла на роботу, зустрічали хлопців. Коли зайшли наші хлопці, то це була така ейфорія, це була радість, що для нас це вже була перемога. Я роздала їм свої номери телефону, щоб вони приходили та казала, що приходьте, буду вам рекомендувати одяг, допоможу, чим зможу. Ось тактичне спорядження — все це я могла робити”, — говорить Анна Петросян.
Волонтерка каже, що військові прийняли її пропозицію.
“Наразі, коли вони повертаються з лівого берега, приїздять до нас покупатися, попрати речі. І це для нас радісна подія. Чоловік теж ремонтує техніку і коли в них щось те, що він може, теж привозять. За ковдрами звернувся боєць з 79-ї бригади. Він приніс фліс і каже: “Зроби мені таку ковдру, щоб вона була маскувальна, щоб це був мультикам, і щоб вона була водонепроникна”, — говорить вона.
З вибором тканини та розробкою дизайну допомогла подруга-кравчиня Наталя Федичева, каже Анна.
“Верх ми взяли мембрана — це тканина, яка не пропускає вологу, не пропускає повітря, відповідно, не намокає і тримає тепло. Прослойка утеплююча — це сінтекс, сучасний матеріал, який тонкий, дуже легкий, що дуже важливо. І витримує температуру до -5. Найважливіша частина — це плащівка фольга. У неї є таке покриття, яке відбиває тепло всередину, і оскільки ця плащівка не пропускає тепло”, — розповіла Наталя.
Вага такої ковдри 700 грамів. Вона компактна, завдяки петличкам її можна розтягнути як тент. Крім того, завдяки особливостям матеріалу, військового неможливо побачити за допомогою тепловізора. На створення ковдр, говорить Анна, витрачає власні кошти. Частину грошей планує збирати від продажу іграшкових котиків, створених власноруч.
“Ми всі любимо наших військових. Ось котик ЗСУ, мені захотілося саме його зробити. Не знайшла подібної іграшки. Все доводилося самій придумувати. Зшити його одяг, відтінки це, звичайно, мені не складно, тому що ремонтувала одяг, тримала його в руках, знаю з яких він тканин, як він виглядає, бронежилети, каски. А от вже створити мордочку, то це звичайно треба зробити, щоб якийсь характер був та погляд”, — каже Анна Петросян.
Перший рудий котик отримав позивний “Малюк” на честь морських дронів, які нищать російські кораблі, розповідає Анна.
“Це котик військовий, він повинен допомагати військовим. Це так було задумано. І ми придбали матеріали для м’яких нош. Котика “Лютого” ми хочемо, мій син розповідав про військового з 72-ї бригади Чорних Запорожців, про Олексія Сінчу, який загинув героїчно, і в нього залишилась дружина, в неї двоє дітей. Ми вирішили просто з сином подарувати цього котика. Я ще буду шити, ми придбали матеріали та будемо ще шити котиків. Щоб він залишався в родинах як символ любові українського народу до наших військових”, — говорить волонтерка.
фото Суспільне Херсон
