За даними спостережень агрометеорологічної станції Херсон в місті з 21 по 23 листопада зафіксували одразу сім температурних рекордів.
Про це на своїй сторінці у Facebook написав обласний центр з гідрометеорології. Зокрема, 23 листопада середня добова температура повітря становила +12,9°С. Попередній рекорд був зафіксований у 1990 році: +11,8°С. Уночі мінімальна температура не знижувалась нижче позначки +9,8°С. Попередній рекорд був зафіксований у 1991 році: +8,4°С. Максимальна за добу температура повітря становила +18,5°С. Попередній рекорд був зафіксований у 1990 році: +16,3°С.
Про це та якої погоди очікувати херсонцям цієї зими дізналися в начальника обласного центру з гідрометеорології Юрія Кіріяка.
«Попри окремі температурні рекорди, ця зима обіцяє бути прохолоднішою, ніж дві попередні. Уже зараз спостерігаємо характерні різкі коливання: з 26 по 29 число температура підніматиметься до +14-15°C, а після 29-го знизиться до +3-5°C. Подібна ситуація, яка спостерігається в інших регіонах України, з часом прийде і до нас. За багаторічними спостереженнями, після одного-двох теплих років усе одно настає холодний період, інколи з екстремальними показниками. Сподіваємося, що це станеться вже після перемоги, але не виключено, що й цьогоріч погода матиме аномальні прояви», – каже він.
За словами Юрія Кіріяка, відсутність снігу для Херсона є нормою і коли сніжить в інших регіонах.
«Попередні роки ми завжди жартували, що Херсон – це райське місто. Тому що коли навіть у Південноукраїнську було 30 сантиметрів снігу, у нас не було нічого. І навіть зараз у західних регіонах, північних регіонах країни і сніг, і морози. А в Херсоні ми спостерігали теплу погоду».
Щодо зимового періоду – синоптики попереджають про різкі перепади температури та часті зміни погодних умов. За останніми спостереженнями, цього року можливі швидкі переходи від плюсових значень до морозів, що може спричиняти налипання мокрого снігу, ожеледь та нетривалі періоди негоди.
«Наразі головна тенденція — це коливання: від теплого періоду до холодного, циклон і опади. Взимку вони можуть приносити сніг. Для розуміння: ще 140 років тому середня температура за січень становила -3,8 градуса, а за останні десять років – уже -0,2. Найтепліший грудень був 100 років тому із середньою температурою +7,2 градуса, а зараз ми фіксуємо рекорди до +4. Головне не саме значення, а перепади. Адже -15 і +15 у середньому дають 0, але умови абсолютно різні. Для Херсона характерно, що після кількох теплих днів настає різкий мінус: утворюється налипання, випадає сніг, потім він замерзає, і ми ще тиждень спостерігаємо наслідки. Потім за 5-7 днів усе тане і температура +3-5. Такі коливання вже відбуваються по всій Україні і з часом дійдуть і до нас. Чорне море добре прогріте і дещо згладжує процеси, але все одно вони до нас дійдуть».
Синоптики пояснюють, що сніг у березні та холодний квітень уже не є аномалією для регіону – це наслідок кліматичної розбалансованості. У Херсоні останніми роками фіксували нетипові температурні коливання. У 2024-му був теплий січень, холодний лютий і березень, фіксували заморозки і в травні, чого не спостерігали останні десять років. Попри відсутність довгострокових точних прогнозів, фахівці очікують, що ситуація з опадами може бути дещо кращою, ніж під час минулих посушливих років.
«Справді, сніг у березні чи холодний квітень – це прояви кліматичної розбалансованості. Сто років тому все відбувалося більш стабільно: восени дощі, потім мороз, навесні – відлига й тепло. А зараз маємо іншу картину. Минулого року січень був дуже теплим, а лютий і березень – доволі холодними. У травні ми зафіксували останні заморозки, чого не було понад десять років. Це характерні ознаки змін клімату. Але для нашої території такі явища вже траплялися – ми переживаємо циклічність. Різниця лише в тому, що сьогодні ми маємо більше можливостей підготуватися: смартфони, попередження, дані гідрометеоцентрів. За 48 годин до будь-якого природного явища ви точно будете про нього знати.
Щодо опадів – ми спостерігаємо з надією, тому що у 2024–2025 роках була сильна посуха. У 2025 році ми обстежили 70 тисяч гектарів і видали 600 довідок про загибель сільгоспкультур. У 2021-му пережили найстрашнішу посуху за останні 30–40 років, а можливо – і за 70, бо за час існування Каховського водосховища таких втрат не фіксували. Яким буде цей рік – є підстави вважати, що він буде трохи кращим. Осінні опади вже дають надію. За історичними даними, після одного-двох посушливих років зазвичай йдуть два-три роки з нормальною кількістю опадів. Подивимось навесні, тому що стрімке підвищення температури може швидко висушити ґрунт і звести накопичену вологу нанівець».
У Херсонській області аграрії частково відновлюють посіви після критично посушливого 2025 року. Синоптики кажуть, що озимі культури нині перебувають у відносно доброму стані завдяки осінній волозі, однак вона накопичена лише у верхньому шарі ґрунту. Говорячи про наслідки підриву російськими військовими Каховського водосховища – на півдні триває поступова деформація екосистеми, і регіон повертається до кліматичних умов, які існували до будівництва ГЕС. Фахівці наголошують, що повні висновки можна буде зробити лише після 10–15 років спостережень.
«Озимі зараз у непоганому стані, волога є, але вона лише у верхньому шарі ґрунту. Найкращий сценарій – це коли взимку є сніг, він повільно тане, і волога проникає в ґрунт. Останніми роками снігу майже не було, і запасів ґрунтової вологи ми не отримували.
Зараз регіон повертається до історичних показників опадів 240-350 міліметрів на рік. Раніше, при 440 міліметрах, ми вже вважали нашу територію зоною ризикованого землеробства. Тепер ситуація ще складніша. Яким буде цей рік – поки не знаємо, але осінні опади дають надію, що він буде трохи кращим. Остаточні висновки щодо змін екосистеми ми зможемо зробити лише після 10-15 років спостережень».
У Херсоні обстріли впливають не лише на безпеку та інфраструктуру, а й на довкілля. Фахівці попереджають: наслідки воєнних дій для екосистеми можуть проявлятися десятиліттями. Хімічні речовини з боєприпасів накопичуються у ґрунті та воді, а відсутність опадів лише продовжує їхній вплив на людей і природу.
«До війни люди хвилювалися через градобійні системи, які вистрілювали в атмосферу певні речовини під контролем. Зараз те саме відбувається безконтрольно: хімічні елементи з боєприпасів потрапляють у повітря, ґрунт і воду. Сучасна війна використовує зовсім інші матеріали – хімія змінилася, і наслідки ми будемо розуміти лише через 30-50 років. Навіть вибух дрона у дворі – це не кінець небезпеки. Вона залишається у вигляді розсіяних частинок металів і токсичних речовин, які ми вдихаємо. Якщо немає опадів, це триває довше. Якщо вони є – частина забруднень може потрапити у водні об’єкти. А далі – у зрошення, у рибу, у продукти. Тому питання екологічних наслідків війни надзвичайно серйозне, і ми будемо спостерігати за ними ще багато років».
Більше актуальних прогнозів погоди та інформації про синоптичні явища можна дізнатись на сторінках Херсонського обласного центру з гідрометеорології у соціальних мережах Instagram і Фейсбук.
фото Ольги Коломацької
Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.
