Уже 28 років поспіль поліцейський із Херсонщини Анатолій Михальчук рятує життя, безоплатно здаючи кров усім, хто її потребує. Полковник поліції 42 рази здав максимальні дози крові, врятувавши чимало життів: онкохворих діток, постраждалих внаслідок ДТП та військових після важких поранень.
Напередодні Всесвітнього дня донора крові поліцейський отримав статус Почесного донора України за вагомий внесок у порятунок здоров’я та життя громадян.
Анатолій Михальчук 25 років служить у поліції та нині очолює центр забезпечення ГУНП в Херсонській області. Він згадує, що вперше став донором у далекому 1996 році під час служби в армії у Сімферополі, тоді кров терміново знадобилася онкохворій дитині. Анатолій має рідкісну групу – 4 негативну – і з того часу він здав понад 19 літрів крові.
До повномасштабного російського вторгнення полковник поліції принципово здавав кров для порятунку онкохворих діток у Херсонській дитячій обласній лікарні. Активно агітував своїх колег до донорства, одного разу привів на донацію 17 поліцейських. Періодично Анатолію телефонують батьки хворих дітей, яким терміново потрібна саме його рідкісна група, і він ніколи не відмовляє.
Полковник поліції переконаний, що кожна людина має зробити свій внесок у здоров’я нації та майбутню перемогу. В перші дні повномасштабного вторгнення, до початку окупації міста, правоохоронець разом із колегами відвідував медзаклади та здавав кров для поранених українських бійців. На той час це було вкрай небезпечно як для поліцейських, так і для лікарів, адже місто весь час потерпало від артилерійських обстрілів ворога. Та попри все вони рятували людські життя.
Нині Анатолій Михальчук здає кров у Херсоні й Миколаєві як для дітей, так і для поранених внаслідок бойових дій поліцейських та військовослужбовців.
– Коли у наших лікарнях стільки онкохворих дітей, тяжко поранених військових, просто неможливо залишатися осторонь. Здаючи кров, донор дає людям шанс на життя. Якщо у мене є можливість допомогти комусь одужати, я обов’язково приїду і здам кров. Нині мій громадянський та службовий обов’язок – допомагати людям. Напередодні я теж здав кров для потреб поранених військовослужбовців, адже вони ціною власного здоров’я та життя захищають Україну. Такою ініціативою я роблю свій внесок у процес одужання побратимів та наближаю перемогу.
