Вчені Херсонського державного університету, Інституту ботаніки НАН України, Української природоохоронної групи вже провели декілька експедицій на територію Національного природного парку “Кам’янська січ”. Вони вивчали дно колишнього Каховського водосховища, після того, як зійшла вода.
Результатами досліджень науковців із Суспільним поділився завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету, доктор біологічних наук Іван Мойсієнко. Він розповів, що вперше вони були там наприкінці червня, через три тижні після того, як військові РФ підірвали Каховську ГЕС. Тоді науковці заклали на дні водосховища чотири моніторингові ділянки. Коли приїхали цього разу, то здивувалися від побаченого — зміни відбулися значні.
“Перше, що вразило, це ота швидкість росту рослин та їх розміри. В принципі й кількість рослин. Бо якщо на одній з ділянок в червні зафіксували близько двох десятків рослин, то цей раз було близько 70 видів. Швидко відбувається заростання і збільшується чисельність виду. І просто фантастично збільшились розміри цих рослин”, — говорить Іван Мойсієнко.
Це, у свою чергу, спростовує прогнози певних фахівців про можливі потужні пилові бурі на Херсонщині через висихання водосховища, бо воно досить швидко вкрилось рослинним покровом. А це, за словами Івана Мойсієнка, унеможливлює пилові бурі, принаймні масштабні.
Ще одне з припущень, що також не підтвердилося, це те, що дно вкриється інвазивними видами рослин, які шкідливі для людського здоров’я та сільського господарства. Науковець ХДУ теж схилявся до такої думки. Але наразі зазначає, що цього не відбувається:
“Домінує верба, вона вкриває десь половину площі водосховища. Частина поки що не вкрита рослинним покривом, частина — вкрита іншими видами, але в цілому ми не бачимо масового поширення інвазивних видів. Вони там є, але в досить невеликій кількості зустрічаються. Тому ще один негативний прогноз не справдився”.
Багато що залежить від того, чи будуть відбудовувати Каховську ГЕС і відновлювати водосховище чи ні, впевнений Іван Мойсієнко:
“Якщо не відбудовувати, то там буде поступово відновлюватись рослинний покрив близький до Великого лугу славнозвісного. Як ми бачимо відбувається це швидко, принаймні швидше, ніж ми очікували. З точки зору екології, біологічного різноманіття це має багато плюсів”.
Дослідження науковці планують поновити навесні, оскільки сезон вегетації рослин закінчився. Закласти моніторингових ділянок хотіли більше, як і провести більш ретельні дослідження, зазначає науковець, але поки що цьому заважає безпекова ситуація. Адже територія під вогнем російських військових.
фото: Іван Мойсієнко
