Чи чекати цієї зими снігу на Херсонщині, до яких примх погоди готуватись та яка ситуація з радіаційним фоном – про все це і не тільки ми поспілкувались з начальником Херсонського обласного центру з гідрометеорології Юрієм Кіріяком.
– Пане Юрію, чи очікувати херсонцям снігу?
– Як і високих температур, так і снігу треба очікувати. Для того, щоб був сніг, треба лише циклон і 0℃, або трохи менше. Такі періоди будуть. Але снігопаду, як колись, що хати заметало по самі дахи і доводилось їх відкопувати, звичайно, не буде. Холодний період у нас зараз від 3 до 5 діб. Можливо, якщо хтось вирішить прибрати сніг завтра, то він може і не встигнути, бо все розтане.
– Якою загалом буде зима 2024-2025 на Херсонщині?
– Останні 30 років у нас коливання температури понад 20℃. Це вже практично норма. Тобто, якщо ми сьогодні спостерігаємо на вулиці 2 ℃ тепла, то можемо розуміти, що завтра може бути і плюс 10℃, і так само може бути і мінус 15℃. Це може бути через буквально 48 або 72 години. Ми повинні бути готові до того, що від мінус 10 до плюс, мабуть, можна вже казати сміливо до плюс 15 – це ті коливання, які можуть бути у нас зараз. Для прикладу, ті ж 130 років тому зима у нас була практично 100 днів. У 2023 році зимового періоду майже не було. Жодного дня зі стійким переходом через 0℃, тобто, стійка метеорологічна зима не наступила. Але в той же час у нас були періоди, коли різко знижувалась температура. Коли надходить південний циклон, він приносить нам опади, приносить нам теплу погоду, а після нього відразу йде холодний фронт і температура знижується. Якщо сьогодні тепло і дощить, то будьте готові, що через 2-3 дні буде холодно і якісь від’ємні температури, які будуть дуже некомфортні.
У 2023 році середньорічна температура повітря склала +12,6℃, що є абсолютним рекордом за всі роки спостереження і це вже третій рік з середньорічними температурами вище 12 ℃. (2019–12,2; 2020-12,5). За вісім років (2016-2023 рр.) середньорічна температура, усереднена за ці роки, становить 11,9℃, що на 0,6℃ вища попереднього періоду (2005-2015рр.) і на 1,5℃ вища, ніж 130 років тому.
– Зміна температури пов’язана з глобальним потеплінням?
– 450 років до нашої ери Геродот написав, що скіфи живуть на березі Азовського моря, яке замерзає. Зима у них триває вісім місяців. І море замерзає так, що на ньому б’ються кінні. Тобто, глобальне потепління ми «проспали» десь дві тисячі років тому. І, водночас, якщо ми візьмемо цей період, то 130 років тому середньомісячна температура в липні була 24,6. У 70-80-ті роки вона була 20℃. Тобто, за 90 років упала на 4,6℃. 2005-2015 вона вже становила – 24,3℃, а в останні роки піднялась ще більше. Можемо сміливо стверджувати, що ми є свідками природних коливань, але значно підсилених антропогенним впливом людини.
Але якщо ми візьмемо грудень, то зараз у нас найтепліший грудень 2017 року з середньомісячною температурою 5,9℃. У 1896 році грудень мав середньомісячну температуру 7,1℃. Тобто, уявляєте, які коливання були тоді? Ми зараз повинні бути готові до цих коливань. Уявіть ситуацію, що 130 років тому середньомісячна температура грудня була 7,1℃ – це аномальний рік, це не те, щоб кожного року, це аномальні коливання, про які ми кажемо. Але зимовий період тоді мав температурні показники на рівні -3,8℃. Цьогоріч ми очікуємо температурні показники зимового періоду десь +0,4 ℃. Тобто, ми втратили практично 4,2℃ зими, але до максимальних значень, які вже були влітку зафіксовані Гідрометслужбою, ми ще не дійшли. Але у нас є всі шанси, що ми до них дійдемо і навіть перевищимо, враховуючи ту шкоду, яку ми завдаємо природі останнім часом.
Хочу наголосити: я кажу, 130 років тому, це як орієнтир. Перші спостереження в нас були з 1801 року. Тобто Херсон – це місто, яке одне з перших здійснювало методичні спостереження.
Нещодавно я наводив приклад: у 1823 році 23 грудня було +7,5℃, а 25 грудня вже було -7,5℃.
– Які температурні рекорди/аномальні показники зафіксували на Херсонщині протягом 2024 року?
– Температурні навантаження приблизно такі ж самі, як і в попередні роки. Але ми в цьому році зафіксували негативну тенденцію, яка, можливо, пов’язана з підривом греблі Каховської ГЕС. Станом на 1 жовтня отримали лише 50% опадів від загальної кількості на цю дату, яку ми отримували кожного року.
Тобто, раніше це було 390 міліметрів опадів, а цьогоріч – 200. Була доволі потужна посуха. До речі, проблеми з опадами цьогоріч є практично на всій території України. Приміром, у районі Умані чи Черкас зафіксовані озера без води. Але в південному регіоні ця проблема набагато потужніша. Якраз аномальна температура плюс недостатня кількість опадів – це і є проблема для нашого регіону, тому що ми все ж таки жили за рахунок Каховського водосховища, а воно є не лише водосховищем, це ціла система. Вода з нього випаровувалась в атмосферу, просочувалась в ґрунт, підпитуючи артезіанські води. Плюс треба враховувати заліснення Олешківських пісків, розвиток системи лісосмуг тощо. Усе це, плюс система зрошення, створило на нашій території специфічну екосистему, основою якої була вода з Каховського водосховища.
До 1956-го року у нас була середня кількість опадів 340 міліметрів, після вона піднялась до 440 і навіть більше.
Ми зараз будемо спостерігати зміну екосистеми. Була екосистема, яка побудована на Каховській воді, зараз її не буде і все зміниться. Якщо екосистема перелаштується і зможе існувати, в чому я сумніваюсь, то наслідки будуть менші. Якщо вона не перелаштується, а прийде до її природного стану, а він у нашої території – це степ, трава, яка висихає вже в червні і вигорає, великих дерев немає, дефіцит води і в таких умовах нам жити буде набагато складніше. Наслідки руйнації Каховського водосховища ми будемо чітко розуміти десь за 10 років.
– Враховуючи наявність Запорізької та Південноукраїнської АЕС, є актуальним питання радіаційної безпеки. Ви ведете спостереження за радіаційним фоном?
– Так. Гідрометеорологічна служба – це не лише прогноз погоди, а система, яка спостерігає за погодними характеристиками, забрудненням повітря та води і радіаційним забрудненням.
На всій планеті всі метеорологи кожні три години фіксують параметри погоди і передають у загальну базу даних. Потім ці дані з усієї планети збираються і наукові центри, які займаються погодою, по цим даним роблять прогноз.
Щодо спостережень за радіаційним фоном, то на нашій території ми спостерігаємо десь 13-14 мікрорентген на годину. Коливання до 25 мікрорентген на годину вважається нормою. За весь воєнного стану у нас перевищень цих норм не було зафіксовано. Але коливання є кожного дня. Тобто сьогодні 11, завтра 16. Для розуміння, ті гранітні плити, які лежать у нас в парку Слави, вони дають 35 мікрорентген на годину.
– А як щодо забруднення повітря та води?
– Пляшка, яка лежить на узбіччі дороги, розкладається під високими температурами. Вона виділяє фенол, формальдегід, все це потрапляє в повітря. Я вже не кажу за звалище і так далі. Навіть асфальтова дорога за високих температур повітря – це вже небезпека з точки зору виділення шкідливих хімічних елементів.
Війна з її набором хімічних елементів, які безконтрольно і в значній кількості потрапляють у воду, повітря, ґрунти, – це велика проблема, наслідки якої ми зараз не можемо навіть уявити.
У спекотну погоду хімічні елементи під сонячними променями розпадаються, виділяючи в повітря отруйні сполуки, і чим вища температура, тим потужніший цей процес.
головне фото: Ольги Коломацької
Матеріал створений у межах проєкту стипендій для українських медіа від Лабораторії журналістики суспільного інтересу, що є частиною програми “Голоси України” в рамках ініціативи Ганни Арендт, яка реалізується Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним офісом міністерства закордонних справ Німеччини. Грантодавці не впливають на контент редакції та не несуть за нього відповідальності.
