Херсонський театр Куліша вперше з початку повномасштабного вторгнення організував гастролі для іншого театру – столичних «Золотих Воріт».
Привезли виставу «Я повернуся» про трьох підлітків, які потрапили до дитячого табору в окупованому Криму. Це трагічна комедія режисерки Анни Турло за однойменною п’єсою драматургині Оксани Гриценко. За словами драматургині, текст вистави ґрунтується на реальних розповідях підлітків, які пережили депортацію.
Показ відбувся у Миколаєві в академічному художньому драматичному театрі.
Головні ролі зіграли Дар’я Ковбасюк, Наталія Теллі та Роман Кучерявенко. Вистава створена за підтримки Українського культурного фонду.
«Болюча тема для всієї країни, а особливо – для регіонів, які потрапили під окупацію, – це вивезення, викрадення українських дітей різними способами на територію росії. Херсонщина теж стикнулась з такою проблемою, і хоч ми періодично читаємо про повернення невеликих груп дітей на підконтрольну територію, вона має насправді глобальний характер. Тому піднята автором і постановчою групою вистави тема так боляче зачіпає глядача. Я дуже хотів, щоб якомога більша кількість людей побачила цю виставу, адже засобом мистецтва ми можемо достукатись до сердець і розуму соціуму, щоб ця проблема не потонула у вирі сьогоднішніх негараздів і випробувань, які випали на долю українського суспільства», – зазначив директор театру Куліша Олександр Книга.
Герої вистави пробули в таборі «Гармошка» вісім місяців. Крим, море, справжня дружба – їхні пригоди були наповнені всім, крім одного: вони не знали, коли повернуться додому. Вони опираються проросійській пропаганді, водночас продовжуючи жити своє підліткове життя з характерним для їхнього віку проблемами, почуттями та раптовим дорослішанням.
Чи усвідомлювали діти, що їх депортували, в таборі утримують незаконно, а їхній дім – окупована територія? У “Гармошці” ненависний триколор називали “аквафрешем”, камери, які слідкували за кожним кроком, вимикали за допомогою футбольного м’яча, а на стінах подекуди з’являлися написи “Путін х*ло”, що доводило до сказу вожату табору. Герої вистави не з тих, хто сидітиме склавши руки. Вони об’єднуються, обдумують план втечі, шукають шляхи до свободи. Разом вони знаходять силу і підтримку один в одному, діляться мріями про повернення додому, про зустріч із рідними. Вистава, у якій дитяча надія сильніша за обставини, а страшні історії зовсім не ті, які розповідають вночі біля багаття. А ще вистава про те, що наші українські діти, яких росія вивезла з Півдня України, ризикують ніколи не стати “нашим майбутнім”.
Вистава була безкоштовною для ВПО з Херсонщини, завдяки чому її змогли відвідати 287 херсонців.
«Маю надію, що ми ще неодноразово покажемо цю виставу і в Херсоні, і в інших містах країни. І закликаю театр «Золоті Ворота» не зупинятись і далі говорити про цю болючу для нас тему», – додав Олександр Книга.
фото: Ігоря Єрмолаєва
Матеріал створений у межах проєкту стипендій для українських медіа від Лабораторії журналістики суспільного інтересу, що є частиною програми “Голоси України” в рамках ініціативи Ганни Арендт, яка реалізується Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним офісом міністерства закордонних справ Німеччини. Грантодавці не впливають на контент редакції та не несуть за нього відповідальності.
