Про це міністр заявив у великому інтерв’ю “Телеграфу”:
— Яка ситуація наразі на півдні після підриву ГЕС і що робить міністерство, щоб не допустити кризи для аграріїв в регіоні, де відбулася ця катастрофа?
— Регіон, який зазнав найбільшої шкоди від того, що відбулося — це лівий берег, який зараз під окупацією. І, очевидно, що якісь конкретні дії можна буде робити там лише після деокупації. Ми розробили попередні плани, щоб зрозуміти, чи можуть бути тимчасові рішення для системи зрошення. Через підрив дамби відбувся величезний витік з водосховища і рівень води впав значно нижче точки входу у дві системи, тобто такого великого джерела зрошення у нас станом на сьогодні немає. Тому треба закінчити війну, відбудувати греблю, наповнити водосховище. Відповідно, це займе не один рік. Після війни — це точно 3-7 років. Скільки саме — залежить від багатьох факторів. До того моменту цього джерела води не буде.
— Які тимчасові рішення можливі вже зараз?
— Їх декілька, але вони потребують більшого обговорення. Проєкт щодо відновлення греблі вже розробляється. Це велика соціальна проблема, тому що життя села на Херсонщині в 90% випадків залежить від того, наскільки успішним є господарство. Якщо цього немає, то немає виплати орендної плати, немає всього іншого життя.
— Що тепер із землями в тому районі? Скільки родючих земель втрачено?
— Понад 300 тис. га землі залишилися без доступу до зрошення. Очевидно, це велика площа. Крім того, фермери, які обробляли зрошувану землю, дуже часто також мали в оренді і не зрошувані площі, які, по суті, дотувалися ними залежно від сезону за рахунок зрошуваних земель. Зараз їм це робити буде важче або неможливо. Тому розмір проблеми значно більший. Крім того, є й інше питання. Після витоку води з водосховища приблизно 150 тисяч гектарів землі стали суходолом. І нам треба зробити певні юридичні застереження шляхом внесення змін до законодавства, щоб нічого з цією землею не сталось, бо через рік-два всі забудуть, що це за земля, почнуть там щось робити. І при відновленні дамби будуть проблеми. Ми підготували законопроєкт, протягом двох тижнів внесемо, маємо зробити певні юридичні застереження, щоб ця проблема не породила потім інші проблеми.
— Чи загрожує Україні дефіцит певних видів аграрної продукції через наслідки руйнування Каховської ГЕС?
— Немає такого, що сьогодні сталася якась біда, а завтра ви приходите в магазин, і все у два рази дорожче або якоїсь продукції не стало. Це не та ситуація. Її ми будемо відчувати потроху, але довго і глобально. Ми на продукцію з цього регіону, з окупованої території зокрема, цього року не розраховували, давайте об’єктивно. Але ми на неї розраховуємо в майбутньому. Це означає, що коли ми звільнимо ці території, то країна буде менше заробляти, тому що буде менше експортувати.
