Тисячу кубометрів дров для опалення заготовили лісівники Херсонського надлісництва з початку року. Це відносно невеликий обсяг порівняно з іншими регіонами, але на Херсонщині для ведення лісового господарства доступні лише 2 тис. га лісових масивів.
Щоб забезпечити дровами місцеве населення, команда надлісництва намагається максимально ефективно використовувати наявні площі, удвічі збільшивши заготівлю порівняно з минулим роком.
До повномасштабного вторгнення на Херсонщині працювало вісім держлісгоспів, сім із яких розташовувалися переважно на лівобережжі Дніпра. Наразі близько 75–80% лісового фонду області перебуває на тимчасово окупованій території. Після звільнення правобережжя вдалося повернути під контроль близько 40 тис. га лісів. Втім, 95% із них потребують ретельного обстеження та розмінування.
Як розповіли у філії “Південний лісовий офіс”, наразі штат Херсонського надлісництва складається з 17 працівників. Це лісничі, майстри лісу, водії та тракторист. Невеликий колектив виконує надзвичайно важливу роботу: доглядає ліси, забезпечує місцеве населення дровами, ліквідовує пожежі, що виникають через російські обстріли.
У Заградіївському та Великоолександрівському лісництвах навесні 2026 року висадили перші гектари лісових культур. Восени роботи з відновлення лісів буде продовжено.
З метою забезпечення власним посадковим матеріалом створено короби для вирощування сіянців сосни кримської. Із висіяного насіння планується отримати близько 350 тис. молодих дерев, які стануть основою для подальшого відновлення лісів регіону.
Лісові масиви Півдня майже повністю рукотворні. Це складний технологічний процес, який вимагає досвіду, відповідального ставлення та постійних зусиль.
Найбільш поширені на решті території країни породи не витримують посушливого та спекотного клімату Півдня. Фахівці підбирають лише посухостійкі види з розвиненою стрижневою кореневою системою. Серед хвойних висаджують переважно сосну кримську, яка адаптована до високих температур та невибаглива до родючості ґрунту. Серед листяних порід основу становлять дуб звичайний, акація біла та ясен звичайний, які пускають коріння глибоко в землю, стаючи надійним щитом від ерозії ґрунту.
Роботи починаються задовго до висадки. Підготовку ґрунту проводять у декілька етапів: починаючи з глибокої оранки й завершуючи розпушуванням на глибину 40–50 см, щоб максимально затримати вологу в ґрунті.
Сама посадкова кампанія триває лише кілька тижнів ранньою весною. Лісівникам необхідно встигнути висадити сіянці, поки в ґрунті зберігається волога від танення снігу.
Для підвищення приживлюваності лісових культур активно використовуємо сіянці із закритою кореневою системою.
На відміну від Полісся чи Карпат, на Півдні молоді лісові культури без догляду загинуть. Протягом перших 3–5 років після посадки лісівники регулярно розпушують ґрунт у міжряддях — як за допомогою техніки, так і вручну, звільняючи площі лісових культур від бур’яну.
Створення монокультур на Півдні неефективне, оскільки чисті насадження вразливі до хвороб та шкідників. Тож лісівники проєктують і висаджують масиви, які включають як листяні, так і хвойні породи дерев. Ряди сосни чи дуба чергують із кленом, плодовокісточковими та чагарниками. Завдяки змішаній схемі посадки вдається отримати стійкі до негативних факторів насадження.
фото: філія “Південний лісовий офіс”
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
Хліб
