Хто сьогодні є херсонцем? І що тримає громаду разом? Що означає бути херсонцем, коли частина людей залишається в місті, а частина була змушена виїхати? Чи відчуваємо ми себе однією громадою попри відстань, небезпеку та втому?
Відповіді на ці питання Фонд громади міста Херсон “Захист” отримав під час нового дослідження ставлення херсонців до приналежності до Херсонської громади та її згуртованості.
Що показало опитування?
1.Більшість опитаних доволі лояльно трактують приналежність до херсонців, переважно не виключаючи зі спільноти тих, хто виїхав з громади після початку повномасштабного вторгнення. Винятком є ті, хто виїхав у східному напрямку – до держави-агресора чи на тимчасово окуповані території. Проте херсонці-тут (ті, що й зараз знаходяться у місті) виявилися більш консервативними, ніж херсонці-там (ВПО та херсонці зі статусом тимчасового захисту) – серед херсонців-тут більше тих, хто вважає, що херсонцем є той, хто і до початку війни жив в Херсоні, і зараз живе в громаді.
2.Херсонці-тут і херсонці-там виявилися одностайними щодо ВПО з інших населених пунктів, які зараз перебувають в Херсоні. Половина опитаних не вважає ВПО в Херсоні херсонцями. Для 72% реєстрація в громаді є найбільш важливим фактором приналежності до спільноти. При цьому 98% опитаних вважає, що в інших регіонах України треба підтримувати центри допомоги ВПО з Херсона.
3.Серед поведінкових факторів приналежності до спільноти херсонців переважають активні: підтримка зв’язку з рідними та друзями в громаді (45%), сплата комунальних послуг (44%) і донати на громаду (43%).
4.На думку більшості опитаних, центральні органи влади не приділяють достатньо уваги ситуації в Херсоні. Проте таких респондентів більше серед херсонців-там (16%), ніж серед тих, хто зараз перебуває в місті – таких в цій підгрупі 22%.
5.Хоча любов до міста, херсонський локальний патріотизм для половини опитаних є важливою причиною, щоб залишатись у місті у таких складних умовах, все ж таки практичні речі, такі як зависока вартість на оренду житла в інших регіонах України (80% опитаних повідомили про це), необхідність доглядати людей, які не можуть виїхати з Херсона (79%), та домашні тварини (56%), є основними причинами, чому люди залишаються в Херсоні.
6.Порівняно з опитуванням у жовтні 2024 році зросла частка тих, хто вважає громаду згуртованою. Якщо в 2024 році таких було 32%, то зараз їх стало 44%. Головними факторами згуртування стали спільна небезпека (70%), спільний досвід перебування на лінії фронту (62%) та спільний досвід окупації (62%). Водночас складна безпекова ситуація і послаблює херсонців – так вважає 45% опитаних. Наступним фактором послаблення згуртованості є психологічна втома (27%) та економічні труднощі (9%).
7.Поточна хвиля опитування підтвердила тенденцію до зростання рівня патріотизму серед херсонців – як державного, так і локального. Зараз 92% опитаних пишаються тим, що вони херсонці, а 85%, що вони громадяни України. Приріст таких настроїв відбувається за рахунок збільшення частки тих, хто на ці питання відповідав більш впевнено – «дуже пишаюсь», замість «радше пишаюсь». Подібні динамічні зміни відбулися і в питаннях про причетність людини до майбутнього розвитку як України, так і Херсонської міської громади.
8.Для херсонців згуртованість Херсонської громади сьогодні означає не стільки наявність заходів, що об’єднують людей, скільки збереження самої спільноти в умовах фізичної небезпеки, вимушеного розпорошення населення та виснаження. Безпека є її базовою передумовою; підтримка і справедливість — основою довіри; комунікація та взаємодопомога — механізмами підтримання зв’язків; а спільне бачення відновлення Херсона — потенційною основою довгострокової згуртованості.
Наскрізний мотив більшості відкритих відповідей на запитання “Що, на вашу думку, найбільше потрібно зробити сьогодні, щоб посилити згуртованість жителів Херсонської громади?” звучить як “нас не повинні залишити / забути”. Він проявляється у вимогах безпеки, матеріальної допомоги, уваги центральної влади, чесної комунікації, медійної видимості Херсона та підтримки тих, хто виїхав. Тобто одним із центральних латентних вимірів цих відповідей є не просто “згуртованість”, а відчуття належності до спільноти та впевненість, що людина залишається її повноправним членом незалежно від того, перебуває вона зараз у Херсоні чи поза ним.
Із повним текстом звіту можна ознайомитись за посиланням.
Дослідження проведено Фондом громади міста Херсон «Захист» в межах проєкту «Мережева громада: посилення згуртованості та стійкості херсонців», за підтримки проєкту «Фенікс: Сила спільнот», що виконується Фондом Східна Європа коштом Європейського Союзу.
