Про відродження бібліотечної справи у Посад-Покровському, яке майже повністю зруйнували окупанти, розповіла виданню “Білозерка.Інфо” завідувачка місцевою бібліотекою Олена Демишева.
Коріння, що тримає
Жінка народилася у Херсоні, батьки працювали на ХБК. Певний проміжок життя сім’я мешкала у Токарівці. Тато Олени Дєдух Андрій Антонович був тут сільським головою. Згодом родина переїхала до Посад-Покровського, де чоловікові запропонували роботу дільничного. Життя правоохоронця обірвалося трагічно, під час затримки зловмисників. Сьогодні одна із вулиць у Посад-Покровському носить ім’я колишнього дільничного, який мав високий авторитет серед односельців.
Після закінчення школи Олена Демишева вступила до Херсонського кооперативного технікуму, навчалася на товарознавця, жила у місті. Згодом повернулася до рідного села. 15 років працювала у відділі кадрів у місцевій кооперації, а коли організація розпалася – перейшла на “Укрпошту”, де майже 15 років віддала роботі у відділенні зв’язку.
“З дитинства я мріяла стати істориком. Але життя склалося по-іншому. Проте я все одно читаю багато історичних книжок, цікавлюся краєзнавством, історією Посад-Покровського. Пам’ятаю, як мій тато подарував мені на 16 років книгу Гончара “Бригантина”. Вона і досі в мене є, з його дарчим написом. Він і сам без книжок не міг, у нас вдома була чудова бібліотека”, – ділиться жінка.
Тут завжди вирувало культурне життя
Коли Олені випала можливість працювати у зовсім новій для себе сфері, вона вирішила спробувати, адже це те, що було їй дійсно цікаво. Так, у 2018 році, жінка стала завідуючою Посад-Покровською бібліотекою.
“Мені подобається спілкуватися з людьми, проводити заходи для дітей та дорослих, рекомендувати їм нові видання. Люблю запах нової, тільки-но надрукованої книги, це дуже заохочує до читання”, – говорить пані Олена.
До повномасштабного вторгнення Росії жінка натхненно працювала у сільській бібліотеці. Останній перед війною захід завідуюча провела 21 лютого 2022 року до Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні.
Загалом бібліотека тісно співпрацювала із місцевим будинком культури, в приміщенні якого знаходилася книгозбірня. Тут завжди вирувало творче життя.
А потім прийшли “визволителі”… Внаслідок активних бойових дій, у березні 2022 року, із Посад-Покровського виїхало майже все місцеве населення. У селі, яке опинилося “на нулі”, окупанти знищили майже 90% житлового фонду. До переліку зруйнованих об’єктів потрапив і будинок культури разом із бібліотекою…
“16 березня 2022 року на село був здійснений потужний російський авіаналіт. Ми бачили, як горить школа, будинок культури. Просиділи у підвалі з сином та невісткою, а 17 березня вирішили виїжджати. Спочатку – на Миколаїв, потім Вінницька область, Львів. Донька моя потрапила в окупацію в Херсоні, але потім також змогла вирватися звідти”, – згадує важкі часи жінка.
При виїзді з рідного села Олена Демишева врятувала матеріали з історії Посад-Покровського, які збирала багато років. Бібліотекарка закопала їх на своєму городі, таким чином рукопис зберігся.
Будинок культури і книгозбірня були повністю зруйновані. Майже всі 13 тисяч книжок перетворилися на попіл. Частину фонду Олені вдалося врятувати після того, як вона повернулася до села у квітні 2023 року.
Вдома перед жінкою постало головне питання – як поповнити книжковий фонд бібліотеки? Ця потреба була невигадана, адже люди поверталися до села. Серед них було багато постійних читачів книгозбірні.
Зокрема, 72-річна Галина Миколаївна, яка дуже часто ходила до бібліотеки за любовними романами та детективами.
“Олена мені книги підбирала, допомагала. Обговорювали з нею різну літературу. Я дуже задоволена була. Вона мені книжки і зі своєї домашньої бібліотеки приносила. Ми зараз вже вдома, переробили дах у хаті і живемо. Дуже добре, якщо бібліотека знову буде працювати”, – ділиться пенсіонерка.
Від планів щодо відновлення роботи бібліотеки Олена Демишева перейшла до активних дій та пошуку нових можливостей. І вона їх знайшла.
“Нам дуже допоміг Pen Ukraine. Українські письменники приїхали з “культурним десантом”, привезли книжки. А потім оголосили збір на всю країну, під час якого нам прислали і звичайні люди, і видавництва більше 500 книжок. Зокрема, це художні та публіцистичні книжки від видавничого дому “АДЕФ-Україна”, від “Книгарні Є”. 130 книжок від Броварського ліцею імені С. Олійника назбирали його учні. Передали також видання від журналістки Ольги Герасим’юк”, – розповідає Олена Демишева.
Завідуюча Посад-Покровською бібліотекою наразі працює у Чорнобаївській бібліотеці, приміщення якої збереглося. Обслуговує місцевих читачів, знімає там житло і вірить, що вже навесні повернеться до рідного села. Наразі жити там неможливо, адже будинок родини зруйнований.
“Мій син з невісткою живуть у літній кухні, бо їх будинок дуже постраждав, як і моя хата. Але ми зібрали всі документи і подали у державну програму відбудови. Можливо, протягом року-двох нам відновлять наші оселі. Адже мрію жити і працювати саме у Посад-Покровському. Я звернулася до релігійної організації “Хліб життя”, вони пообіцяли навесні надати під бібліотеку модульний будиночок. Тоді зможу вже у своєму селі працювати, а зараз активно збираю книжковий фонд”, – ділиться планами пані Олена.
У Чорнобаївській громаді працюють заклади культури
Начальниця відділу культури, туризму, молоді та спорту Чорнобаївської сільської ради Віра Антонова чудово знає проблеми галузі, адже раніше обіймала посаду завідувачки книгозбірнею.
“Наша основна проблема зараз – кадровий голод. Багато спеціалістів бібліотечної та клубної справи виїхали в інші регіони України. Тож, звісно, ми підтримуємо ініціативи наших працівників, які залишилися, і будемо раді, якщо у Посад-Покровському повноцінно запрацює бібліотека, нехай і в модульному будиночку. В майбутньому, звісно, маємо надію на побудову Центру дозвілля, де працюватимуть клуб, книгозбірня, музей села та гуртки”, – говорить керівниця.
Головний спеціаліст управління культури Департаменту реалізації гуманітарної політики ХОДА Світлана Шевченко також тепло відгукується про роботу культурних закладів Чорнобаївської громади.
“У громаді, офлайн чи онлайн, працює переважна більшість закладів культури. Киселівка, Посад-Покровське, Благодатне, Чорнобаївка – ці бібліотеки продовжують проводити різноманітні заходи, обслуговувати читачів і показують приклад іншим громадам”, – говорить пані Світлана.
Загалом у Херсонському районі нараховується 167 закладів культури, частина з яких працює у дистанційному режимі. Внаслідок російської агресії на території району пошкоджено 70 закладів культури, 9 з яких – повністю зруйновані.
Книги до Посад-Покровського надсилають з усієї України
До речі, завдяки ініціативності Олени Демишевої, у лютому 2024 року книгозбірня Посад-Покровського отримала від “Культурних сіл України” цікаву добірку книжок. Це сучасна історична та етнознавча література, наприклад, “Кримськотатарські родини” Є. Генової, путівник по замкам та палацам України, монографія “Феномен Григорія Сковороди і сковородиністика на позовах часу” та інші публіцистичні та художні книги.
Також книгозбірні передали “Валізку з книжками”, наповнену чудовими дитячими виданнями, олівцями, фломастерами, крейдою, розмальовками, сенсорними іграшками від МЗС Німеччини та Goethe-Institut.
Насправді, зараз жителі Херсонщини тягнуться до читання. Хочуть досконально знати українську історію, знайомитися із творчістю сучасних авторів і пригадувати класику, бо це своє, рідне. Романи Шкляра, Кокотюхи, Андруховича користуються неабияким попитом, як і повісті Нечуя-Левицького.
Жителька Посад-Покровського та постійна читачка Посад-Покровської книгозбірні Світлана Миколаївна багато років знає Олену Демишеву. Колись жінки навіть працювали разом.
“Я дуже люблю читати, особливо взимку. Зараз я вже на пенсії, часу більше. Тож з нетерпінням буду чекати, коли відкриється бібліотека. Олена дуже любить свою справу. Вона і раніше організовувала різні заходи та конкурси, активна, непосидюча, завжди хоче зробити якнайкраще. Також вона має хобі – робить надзвичайні світильники ручної роботи та шиє авторські ляльки.
Я, наприклад, зараз хочу читати історію України, справжню, а не ту, вигадану, якій нас навчали у радянській школі. Вже чекаю на нові книжки. Знаю, що Олена також цікавиться історією, збирає факти та старі світлини про історію села”, – говорить пенсіонерка.
Через безпекову ситуацію Олена Демишева проводить в основному онлайн-заходи, творчо веде сторінку книгозбірні Посад-Покровського у соцмережах, популяризує українську літературу та культуру, таким чином підтримуючи своїх земляків, де б вони не знаходилися.
“Мене попросили підібрати матеріали до статті у “Сучасній енциклопедії України” про історію нашого села, яке засноване у 1789 році. Продовжую збирати дані, фото, щоб залишилася пам’ять, це важливо», – наголошує пані Олена.
Жінка мріє відродити бібліотеку у Посад-Покровському, щоб її земляки більше читали і дізнавалися про своє село, Україну, світ.
“Мене так виховали батьки, щоб допомагати людям. Тож хочу надалі працювати у книгозбірні та відроджувати культуру на Херсонщині”.
Надія на відновлення
Сьогодні у Посад-Покровському реалізується проєкт комплексної відбудови. В рамках державної експериментальної програми заплановане будівництво освітньо-культурного осередку. Адже це одне з побажань місцевих жителів, які прагнуть займатися творчістю, проводити мистецькі заходи.
Окрім Pen Ukraine у поповнені книжкового фонду сільським бібліотекам на Херсонщині готові допомогти й інші благодійники. Зокрема, до 210-ої річниці з дня народження Тараса Шевченка стартував проєкт зі збору книжок “Вільні читають українською”. Ініціативу започатковано для поповнення фондів книгозбірень та створення мобільних бібліокуточків в укриттях та гуманітарних штабах.
Проєкт охоплює 7 областей України, де найбільше зруйнованих чи знищених ворожими обстрілами книгозбірень: Херсонську, Миколаївську, Запорізьку, Донецьку, Луганську, Харківську та Сумську.
Ініціатори – Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, Міністерство освіти і науки України, Всеукраїнський проєкт “Єдині”, студентські мовні омбудсмени.
Також на території Херсонського району сьогодні впроваджується проєкт “Читальня”, який реалізує ГО “Форум видавців” за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID “Зміцнення громадської довіри (UCBI)” у партнерстві з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.
В межах цього проєкту запланована закупівля книг та настільних ігор у постійні пункти незламності в п’яти областях: Запорізька, Київська, Миколаївська, Херсонська та Харківська. Загалом проєкт покриває 131 пункт незламності у 61 громаді.
Наразі ситуація у галузі культури на правобережжі Херсонщини залишається складною, адже більшість населених пунктів перебувають сьогодні під постійним ворожим вогнем. Проте навіть у воєнні часи є надія на відродження культурного життя на селі. В першу чергу йдеться про людей, які “горять” своєю справою та залучають у громади благодійну допомогу.
головне фото: Радіо Свобода
інші фото: сайт “Білозерка.Інфо”
