Фонд громади міста Херсон “Захист” оприлюднив звіт за результатами дослідження щодо ставлення херсонців до безпекових питань та питань, пов’язаних з евакуацією з громади.
Онлайн-опитування проводилось за інтерактивною структурованою анкетою, посилання на яку відправлялося потенційним респондентам із бази даних (дослідницької онлайн-панелі Херсонської громади).
Мета дослідження: з’ясувати ставлення херсонців до безпекових питань та питань, пов’язаних з евакуацією з громади.
Ключові результати:
1.Херсон, на думку херсонців, – одна з найбільш напружених у безпековому плані громад Україні. Частка респондентів, які дали максимальний рівень небезпеки Херсону, є вдвічі більшою частки респондентів, які дали максимальний рівень небезпеки Україні в цілому. Причому серед тих, хто зараз живе поза громадою (херсонці-там), ця оцінка ще вище. Такий спостерігається парадокс – «херсонці-там» бачать безпекову ситуацію в громаді у більш тривожному світлі, ніж херсонці, які зараз перебувають у місті (херсонці-тут).
2.При цьому більшість опитаних херсонців, не залежно від місця їх проживання, вважають, що про Херсон не чути: 86% повідомили про те, що Херсону не достатньо приділяється уваги у ЗМІ, і 90% – що центральна влада приділяє Херсону недостатньо уваги.
3.Більше половини опитаних (55%) вважають, що в громаді вже склалися умови для обов’язкової евакуації населення. У той самий час майже третина (31%) з цим не погоджуються. Знову-таки херсонці-там виявилися більш песимістичними: прихильників евакуації серед них виявилося 66%, порівняно з 40% серед херсонців-тут. Також загалом більшість опитаних херсонців (55%) підтримують примусову евакуацію дітей з громади.
4.А ось звернення начальника Херсонської ОВА О.Прокудіна про евакуацію підтримало менше опитаних – 42%. І це питання стало таким, що сильно поділило думку людей у цих двох групах респондентів: серед херсонців-тут звернення Прокудіна підтримало 23% і 59% – серед херсонців-там. Але всі опитані були майже одностайними щодо того, що основні зусилля міської та обласної ВА мають бути спрямовані на антидроновий і протиповітряний захист (62%), а не на евакуацію (7%).
5.Більшість людей вважають, що в питаннях евакуації передусім варто покладатися на себе і своїх близьких (58%) та на волонтерів (23%).
6.У сприйнятті респондентами проблеми евакуації з Херсона не обмежуються безпековими ризиками та організацією виїзду. Найбільш виразними сюжетами є відсутність доступного житла в місцях переселення, брак коштів для подальшого проживання та недостатня підтримка евакуйованих після прибуття до інших населених пунктів. Висока вартість оренди житла, складнощі з працевлаштуванням і тимчасовий характер наданого прихистку формують ситуацію, за якої навіть організований виїзд не гарантує людям прийнятних умов життя. У відповідях неодноразово згадується, що через ці обставини частина евакуйованих повертається до Херсона.
7.Безпосередній процес евакуації також супроводжується серйозними труднощами: загрозою обстрілів і дронових атак, проблемами з транспортом, недостатньою поінформованістю та особливими складнощами для літніх людей, людей з інвалідністю, родин із дітьми й домашніми тваринами. Водночас фінансова незабезпеченість, страх невідомості та небажання втратити власне житло можуть стримувати рішення про виїзд навіть за умов постійної небезпеки.
8.Загалом відповіді вказують на розрив між евакуацією як фізичним переміщенням людей із небезпечної території та евакуацією як процесом забезпечення їхньої подальшої життєдіяльності. Для значної частини висловлених проблем визначальним є не лише питання, як залишити Херсон, а й можливість знайти житло, отримати необхідну підтримку та відновити повсякденне життя на новому місці. Головний бар’єр евакуації у відповідях респондентів пов’язаний не стільки з можливістю фізично виїхати з Херсона, скільки з відсутністю доступних і передбачуваних умов життя після виїзду.
Із повним текстом дослідження можна ознайомитись за посиланням.
Дослідження проведено Фондом громади міста Херсон «Захист» в межах проєкту «Мережева громада: посилення згуртованості та стійкості херсонців», за підтримки проєкту «Фенікс: Сила спільнот», що виконується Фондом Східна Європа коштом Європейського Союзу.
