Херсонка Наталія Мироненко відкрила власну кавʼярню двічі: після підриву Каховської ГЕС і після прильоту в дім позаду.
Про власну справу, котиків і що допомагає триматись — читайте в нашому інтервʼю.
– Пані Наталіє, розкажіть про кавʼярню: коли відкрили? Чому?
– Це взагалі вперше, коли ми спробували щось своє зробити. Робота в Херсоні стала, місць не було, зарплатні, відповідно, теж. Ну ми з чоловіком і вирішили відкрити заклад. Тут майже все зроблено своїми руками. Барну стійку, так, замовили. А так щось підкрутити, щось підмалювали. Потім нам подарували картину з котиками. Ще й чоловік на відкриття замовив фотодрук на холсті і з часом у нас зібралась ціла колекція картин.

З квітня до червня 2023-го року знайшли й підготували приміщення, і відкрились. Якраз після підриву Каховської ГЕС. 15 червня була перша чашка кави, яку ми зробили і отримали за неї гроші.
Коли ми запустилися, здавалося: ну, маленька кавʼярня, будемо заробляти якісь кошти. А виявилось, що це зовсім не так — ми не про гроші, ми про атмосферу. У нас тут місце, в яке люди приходять, де їх підтримують. Ми всі стали як сімʼя, як добрі друзі. І це так круто й надзвичайно! Місто, війна, обстріли і ми — ростемо, розвиваємось, збираємось.
Аж тут 3 грудня 2023-го року стався приліт… У будинок позаду нас влетів снаряд, розтрощило кавʼярню. Тут не було жодного цілого предмету – стільці, барна стійка, холодильники, морозильники, кавомашина…просто все було пошкодженим. Єдине, що було неушкоджене в цій кав’ярні, так це я.



– Ви тоді були на місці?
– Ми з другом сиділи, спілкувались, і тут в якийсь момент побачили спалах. Мить — і ми вже на підлозі, друг поранений, в нього стирчать три уламки, працює сигналізація, біжить кров. У мене телефон розбитий. Я знайшла його мобільний, викликала швидку. Друг, дякувати Богу, живий. Я вважаю, що він мене врятував, тому що відразу на підлогу кинув і, виходить, спіймав ті уламки в шию, коліно… Це жахливо, свист, дітки бігають, кричать.
І ось ми прийшли наступного дня… Що робити, коли все потрощено? Нічого не хочеться, тут контузія у вухах «пищить». А люди приходять і питають: «А ви відкриєтеся?», «Уже варите каву?». Наші люди! І ми зрозуміли, що потрібні, що треба відкриватися.

– Багато часу пішло на відновлення?
– Ми ремонтували дах, там було 33 дірочки. Тягнули стелю, на підлозі були невеликі дірки, то ми замазували. Довго нам робили вікна. Це ж Херсон, і це не як у мирний час, що тільки-но замовив і вікна готові. І поки все це ремонтували, я тут прикрашала зал, дірочки закривала кульками. На заміну пошкоджених столів коштів не було, тому купили гарні новорічні скатертини.
Наскрізну діромаху в барній стійці закрили зеленою травичкою, ніби так і задумано.
Усе відремонтували та відкрились 19 грудня 2023 року. На день народження нашої баристи.
Люди приходили, почали приносили картини, гроші нам на відкриття, вони нас вітали. І ми так розуміли, що ми саме там, де ми повинні бути. Ми робимо добру справу.
До речі, деякі картини нам навіть із Черкас передавали! Тут багато цікавих робіт – від постійних клієнтів, стоматології, зооволонтерів.
– А чому саме коти?
– Ми постійно поряд із котами. Удома у нас три коти…було…один не пережив окупацію. Годуємо котів, де бачимо.


– Чим ви займались до відкриття власної справи?
– Я працюю з кавою все своє життя, але це були бари, ресторани, кава як щось додаткове. А ось баристою, саме кава і лише кава, це 6 років.
– Поділіться секретом: як приготувати смачну каву?
– Головний секрет полягає в тому, що каву треба варити з любовʼю.
Ми тут ціни тримаємо, як можемо. Це ж наші рідні люди. Вони приходять, у них там небагато грошей, щоб частіше приходити. Намагаємось заробляти на кількості проданого, в не на вартості.

– Які у вас зерна?
– У нас свого обладнання немає, співпрацюємо з Житомирською фірмою. Вони роблять кураж 70% арабіки і 30% робусти. Наша фішечка в тому, що це італійська обсмажка кави. Вона трішки інтенсивніша, ніж прийнято. Зараз всі працюють на середній обсмажці і кава більш кисла. Наші зерна темніші, у кави з’являється оця гірчинка, шоколадно-горіховий присмак, те, що, як виявилось, більшості й подобається.

– Яка ваша особливість?
– Ми починаємо варити каву о 6:40. Спочатку вирішили, що будемо працювати з восьмої. Відкрилися влітку, люди приходять і кажуть: «Ми ж на роботу їдемо вже, а можете почати працювати з 7:00?». Почали. Ми ж для людей працюємо.
фото Марусі Басараб і Наталії Мироненко
Матеріал створений у межах проєкту стипендій для українських медіа від Лабораторії журналістики суспільного інтересу, що є частиною програми “Голоси України” в рамках ініціативи Ганни Арендт, яка реалізується Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним офісом міністерства закордонних справ Німеччини. Грантодавці не впливають на контент редакції та не несуть за нього відповідальності.
