Про це свідчать результати соціологічного онлайн-дослідження, проведеного на замовлення «Фонду громади міста Херсон «Захист».
Ключові результати дослідження:
1. Загалом можна сказати, що повномасштабне російське вторгнення суттєво вплинуло на мовнну сферу жителів Херсонської міської громади. Херсон значно українізувався і не тільки декларативно, а й на рівні реальної поведінки. Хоча між підгрупою херсонців, які зараз проживають у місті, і підгрупою, яка перебуває за межами громади, є певні відмінності в оцінках мовної політики та поведінки, вони не розколюють громаду за
таким важливим питанням.
2. Кількість жителів Херсонської міської громади, які спілкуються тільки українською мовою, після повномасштабного вторгнення збільшилася приблизно вдвічі, в залежності від оточення. Особливо це стосується вживання української мови у спілкуванні з друзями (збільшення в 4,1 рази). І це не тільки декларації: у 72% опитаних українська мова – це мова інтерфейсу на телефоні. Більше половини ( 54%) стали надавати перевагу українській мові в громадських місцях.
3. При цьому значна кількість херсонців залишається білінгвами. З рідними і українською, і російською мовами зараз спілкується 45%,, з друзями – 43% , а от на роботі та в громадській містах білінгви надають перевагу українській мові.
4. Херсонці виявилися достатнього вимогливими до мовної поведінки чиновників та надавачів послуг. Вони вимагають від чиновників та надавачів послуг спілкуватися на роботі виключно українською, а от у неформальному спілкуванні з херсонцями для половини респондентів допустимим є перехід на мову співрозмовника. Причому в самому Херсоні більше толерується перехід на мову співрозмовника, ніж серед респондентів, які виїхали з міста.
5. Більшість опитаних виявили прихильність до інтернаціоналізації як загалом українських, так і херсонських ЗМІ. Для 67% респондентів бажаною є наявність іншомовної версії херсонських ЗМІ. Для 75% з них – це англомовна версія. Ще 47% з прихильників різномовних версій вважають, що доречно було б мати і кримськотатарську версію ЗМІ, а 30% – що російськомовну.
6. Щодо можливості вивчення мов національних меншин та корінних народів України, то три чверті опитаних вважає, що це має бути обов’язковим або за можливості як на національному рівні, так і на херсонському. Майже половина не робить конкретних преференцій, а ось серед прихильників окремих мов найбільшою увагою користуються кримськотатарська та польська знову-таки як на національному рівні, так і на херсонському рівнях – таких виявилася третина.
7. Для більшості опитаних (65%) написання слова «росія» з маленької літери у будь-яких випадках є однією з реакцій на російську збройну агресію. Ще для 22% вибір величини першої літери залежить від ситуації.
