Переселенка з Херсонської області, яка через окупантів втратила своє фермерське господарство, тепер допомагає вирощувати кавуни з «херсонською» душею у Дніпропетровській області. Про це пише «Наше місто».
На баштані у Магдалинівці разом із Павлом Панасовичем Годиною, землеробом з діда-прадіда, працює Лілія Лук’янченко. Вона оселилася тут після окупації росіянами їхнього села у Голопристанському районі. Вона з жахом згадує перші моменти зустрічі з окупантами:
— Воно як в отому кіно про варварів, — розповідає пані Лілія. — Я навіть не думала, що таке можливо у ХХІ столітті. «Асвабадітєлі» ходили по хатах, винюхували, сподобалось щось – забирали, ловили гусей, баранів. Підлітків, які по наївності і з дитячої цікавості заховали покинуту нашими зброю, били і забирали на допити. А стареньку вчительку Марію Миколаївну, син якої воює у ЗСУ, тримали у підвалі два тижні. Катували.
У Лілії з чоловіком було велике фермерське господарство. Подружжя вирощувало найсмачніші у регіоні баштанні та овочеві культури. Через росіян не залишилося ні теплиць, ані техніки, а земля замість кавунів засіяна мінами.
«Я зрозуміла, що потрібно тікати, адже жити в таких умовах нестерпно. А тут ще й донька вагітна. Ні лікарні, ні пологового будинку. Як ми звідтіля вибиралися, скільки знущань і принижень перенесли, не буду розповідати, бо боляче… Дякую Панасовичу за нову домівку і улюблену роботу», – каже жінка.
Сьогодні пані Лілія – права рука магдалинівського фермера. Їй не треба давати наряди, вона, як ніхто, знає секрети вирощування городини.
— Оце зараз у нас пішли кавуни, закінчуються кабачата. А там – помідори, капуста, цибуля. Як у нас. — Витирає непрошену сльозу, сідає за кермо авто і гайда в степ. Там можна і поплакати. Від душі.
