Понад місяць тому російські військові майже 18 годин атакували дронами багатоповерхівку на проспекті Текстильників в Херсоні.
Будинок вигорів, шестеро людей загинули, десятки сімей втратили житло. Ми повернулися сюди, щоб дізнатися, як змінилося життя його мешканців за цей час.
Літня мешканка будинку Марина була серед тих, хто разом із сусідами до останнього намагався врятувати багатоповерхівку. Люди бігали між поверхами з відрами, шлангами та вогнегасниками, поки будинок продовжували атакувати російські дрони.
“Такий густий дим, я такого ще не бачила. Він настільки їдкий, що забиває дихання. Я намагалася піднятися до сусідів, але не змогла – пройти було неможливо”, – згадує вона.
Тієї ночі Марина вмовляла сусіда Віктора виходити з будинку через надто сильне задимлення. Він відповів, що зараз спуститься, але більше жінка його не бачила. Чоловік загинув під час пожежі.
“А вже о третій ранку в нас почалося нове життя”, – каже Марина.
Після евакуації кожен рятувався як міг: когось забрали родичі, хтось поїхав до знайомих, частину людей поселили у гуртожитках. Сама Марина нині живе не у своїй квартирі, а до будинку повертається лише ненадовго – забрати те, що ще можна врятувати.
“Потроху носимо те, що вціліло. Але воно все просочене димом, горіле”, – говорить жінка.
Найбільше її хвилює майбутнє сусідів, які залишилися без житла та засобів для життя.
В іншій квартирі час ніби зупинився 3 червня.
Донька власниці квартири Наталля проводить нас кімнатами, де все залишилося майже так само, як після пожежі: обгорілі меблі, закопчені стіни, понівечені речі.
“Наче й є щось, але нічого не прибирали, бо сказали нічого не чіпати”, – розповідає вона.
Серед того, що вдалося відшукати, – розплавлені вогнем бойові нагороди чоловіка, який зараз служить у війську.
Майже вся побутова техніка знищена. Навіть те, що зовні вціліло, вже не працює після високої температури.
Та є історія зі щасливим фіналом. Під час пожежі родина випустила на вулицю свого кота.
“Через два дні він сам повернувся додому”, – усміхається жінка.
Голова ОСББ Олена Тріфонова каже, що за місяць життя мешканців змінилося назавжди, але проблем після пожежі не стало менше.
Більшість людей роз’їхалися до родичів або знайомих. Частина й досі живе у гуртожитках. Постраждалі вже отримали перші грошові виплати, сертифікати на одяг і частину гуманітарної допомоги.
Водночас сама голова ОСББ майже щодня ходить різними установами. Каже, що доводиться вирішувати питання з незалежною технічною експертизою будинку, оформленням документів та навіть із нарахуванням комунальних платежів.
“Одні служби пішли людям назустріч і припинили нарахування. Але є й такі, де людям відповідають: “Те, що ви згоріли, – це ваші проблеми”. Тому доводиться постійно писати звернення і добиватися елементарних рішень”, – говорить вона.
Окремою проблемою стали мародери. За словами Олени Тріфонової, вже в перші дні після пожежі до будинку почали проникати сторонні люди. Через значні руйнування повністю закрити доступ до будівлі неможливо.
“Не встигли ми догоріти, як почали з’являтися люди незрозумілого походження. Кого бачили – виганяли, кого не бачили – той заходив”, – каже вона.
Попри все, мешканці часто повертаються до свого двору. Прибирають територію, доглядають клумби та поливають троянди, які дивом пережили пожежу.
“У нас було близько двохсот троянд. Шкода їх. Двір має бути чистий незалежно від того, що сталося”, – говорить Олена Тріфонова.
Місяць потому в цьому будинку вже не гасять пожежу. Тут намагаються зберегти те, що ще можна врятувати – свої речі, свій двір і надію, що після всього пережитого в них знову буде дім.
фото та відео Олени Гнітецької
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
