Квітневий сніг у Херсоні – це як диво, яке не вписується в звичний порядок речей. Він падає тихо, ніби вибачається за свою запізнілу появу, тане на теплій землі, змішується з пахощами весняних квітів. Білі сніжинки, що кружляють у повітрі серед молодих зелених листочків, здаються примарами минулої зими, яка ніяк не хоче остаточно поступитися місцем теплу.
І в цьому є своя особлива краса. Вишуканий контраст між холодом і теплом, зимовими спогадами і весняними надіями. Природа має свій характер, незалежно від людських очікувань.
А завтра, можливо, знову засяє сонце, і від снігу не залишиться й сліду. Лише пам’ять про цей короткий квітневий подих зими – як нагадування про те, що життя завжди сповнене несподіванок.
фото та відео Ольги Коломацької
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
