23-річна Анна Ушакова – власниця бізнесу в Херсоні. Відкрила кафе з суші-меню та стравами європейської кухні.
Зробити це змогла завдяки молодіжному гранту у межах програми «Власна справа». Це урядова грантова програма, яка адмініструється Державною службою зайнятості, і надає фінансову допомогу для створення або розвитку бізнесу.
– Анно, розкажіть про Ваш заклад: що тут є? Та, головне, як усе починалося?
– Загалом, відкрити власний бізнес ми хотіли дуже давно – планували ще до повномасштабного вторгнення. Після деокупації ми теж думали, можливо, ще почекати… Але потім вирішили: досить, треба щось робити. У Херсоні є потреба у місці, де можна посидіти, відпочити, смачно поїсти – таких місць не так і багато насправді. Ми хотіли створити простір, де буде і смачно, і затишно, і душевно.
– Ви відкривалися, отримавши молодіжний грант у межах програми «Власна справа»?
– Так. Ми спочатку думали зробити щось трохи менше за власні кошти. Теж заклад з хендролами (хендрол — це особливий вид ролу, який зручно брати з собою, смакувати на ходу чи під час обідньої перерви – ред.) у прохідному місці, де можна взяти страву та піти, щоб це було смачно, швидко та корисно. Шукали невелике приміщення, та підходящого під наш варіант бізнесу не було. Тоді натрапили на це приміщення. Я згадала, що бачила на просторах інтернету інформацію про гранти для бізнесу. Знайшла про це інформацію. Подивилась суму. У принципі, нам частково вистачило на обладнання, ремонт зробили за власні кошти і відкрили цей заклад. Все вийшло досить просто. Бізнес-план не важко робити, у Центрі зайнятості консультують. Я думаю, що майже кожна людина, яка розуміє, що за бізнес хоче відкрити, має уявлення, якусь стратегію, зможе написати та захистити бізнес-план. Завжди можна добитися того, чого ти хочеш.
– Скільки часу зайняв увесь процес – від задумки до відкриття?
– Усе зайняло десь 5-6 місяців. Це включно з підготовкою бізнес-плану, ремонтом приміщення, закупівлею обладнання. Поки розбиралися з грантовими коштами, паралельно робили ремонт. Дизайн приміщення переробили повністю – тут раніше була піцерія. Ми все перемальовували, перефарбовували, щось додавали, щось прибирали – працювали власноруч. Лише на ремонт пішло понад півтора місяця.
– Ви працюєте і на виніс. Це орієнтація на офіси чи більше для мешканців міста?
– У Херсоні доставка – це дуже актуально. Люди рідко виходять на вулицю, особливо в будні. Часто замовляють на сайті, а після роботи забирають або чекають доставку. Ми самі до відкриття так харчувалися – це зручно: замовив, забрав і поїв удома.
– А де ви працювали до цього?
– Я працювала фармацевткою. Життя змінилося кардинально. Але в підлітковому віці я була офіціанткою, тож певний досвід у цій сфері був. Тому уявлення про процеси мала. Людині, яка ніколи не стикалась із цим, буде важче – багато нюансів, що не лежать на поверхні. Треба або читати відповідну літературу, або мати профільну освіту саме з готельно-ресторанної справи.
– Як у вас із колективом?
– Колектив у нас веселий. Але важко знайти кухаря, особливо – сушиста. Зараз у нас працює дві людини, позмінно не виходить. Я працюю без вихідних – але це очікувано, треба контролювати процес, чути відгуки клієнтів, вдосконалюватись. Надалі плануємо розширювати команду, знайти мені заміну, збільшити склад кухні. Центр зайнятості допомагає з пошуком – нинішніх працівників ми знайшли через них. Колектив у нас хороший, налаштований позитивно, але підбір кадрів у Херсоні – це справжній виклик.
– З якими ще труднощами Ви стикаєтеся як підприємиця у фронтовому місті?
– Найбільша проблема – це безпекова ситуація: дрони, обстріли. У «гучні» дні люди не виходять з дому, не замовляють. Доставка у нас через таксі, а таксисти у дні загрози не хочуть їздити. Це здорожчує транспортування. Ще одна проблема – постачання. Далеко не все є на місці, вибору мало. Формуємо базу постачальників. Ще хотілося б, щоб влада трохи більше підтримувала місцевий бізнес. Адже ми працюємо, сплачуємо податки, намагаємося розвивати місто, а комунальні послуги чималі. Враховуючи, що у Херсоні не так багато людей залишилось, хотілося б якогось сприяння і підтримки від місцевої влади, тому що в будь-якому випадку кожному бізнесу важко, як не крути, багато хто закривається і проблеми є…
– Що ж тоді мотивувало ризикнути і відкритись у таких умовах?
– Бажання робити людей щасливими. Хотілося створити заклад, де смачно, якісно і з любов’ю. Часто було бажання з’їсти щось смачненьке, а вибір у місті невеликий. Багато хто працює не на тому рівні, як хотілося б. Ми захотіли це змінити.
– Хендрол – це новинка для Херсона?
– Не зовсім. Ми думали, що так, але є одна доставка, де вони є, але в кількох класичних варіантах. Взагалі хендрол – це формат «швидко й смачно». Люди забігають – за 5-7 хвилин усе готово, взяли з собою та побігли у справах. Це дуже зручно.
Але ми не обмежилися лише хендролами – приміщення дозволяє. Тож ми вирішили зробити повноцінне суші-меню. Ми кладемо багато начинки, якісної риби. Також додали європейську кухню для тих, хто не їсть суші.
– А що саме входить у це європейське меню?
– Салати, супчики, сніданки. Багато людей, які, наприклад, працюють або забігають сюди, більше обирають європейську кухню на сніданок та обід, а от доставка і самовивіз – це переважно суші.
– Ви самі вигадуєте нові рецепти?
– Так. Ми багато подорожували Україною, куштували різні страви. Те, що запам’яталось, об’єднали в концепцію. Наприклад, хендрол ми відкрили для себе у Вінниці і були в захваті. Вирішили, що Херсону це теж потрібно. Постійно щось вигадуємо, пробуємо. Люди хочуть новинок, і ми намагаємося здивувати.
– І останнє: звідки ваша цікава?
– Це всі питають! Назва пов’язана з подіями 2022-го року, коли зграя гусей збила ворожу авіацію. Це був такий символ спротиву. Ми подумали: це якраз про херсонців, тому що ми теж боремося, намагаємося протистояти, вистояти… Ну, а «голодна» – бо ми кафе. Людям подобається ця назва, вона незвична і запам’ятовується.
фото Христини Бондар
