Виставка “Херсон: НЕ/вкрадене. Штудії та омажі”, присвячена викраденій російськими окупантами колекції Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка, 11 липня відкрилася в Одеському музеї західного і східного мистецтва.
Після Львова, Києва та канадського Торонто Одеса стала четвертим містом, де представили цей проєкт.
Експозицію розгорнули в укритті музею. Приглушене освітлення, низькі склепіння та бетонні стіни стали її невід’ємною частиною. Символізму додає й сама будівля музею – після російських атак частина його вікон досі закрита OSB-плитами.
Ідея проєкту виникла у 2024 році. Його ініціаторка Олена Балаба запропонувала сучасним українським художникам не відтворювати викрадені роботи, а створити їхні авторські переосмислення – штудії та омажі. Якщо штудія – це творче дослідження картини чи скульптури, то омаж – знак поваги митцю або його твору.
Координаторка проєкту Роза Тапанова розповідає, що після деокупації Херсона історія пограбування художнього музею вразила її настільки, що захотілося не лише розповісти про цей злочин, а й підтримати музей.
Першим до проєкту долучився художник Матвій Вайсберг. Згодом до нього приєдналися митці з Києва, Одеси, Львова, Харкова, Дніпра, Запоріжжя та інших міст. Сьогодні експозиція налічує 42 роботи 21 сучасного українського художника. Після завершення проєкту їх передадуть Херсонському художньому музею.
На виставці представлені переосмислення робіт Івана Айвазовського, Михайла Брянського, Михайла Жука, Сергія Васильківського та інших митців, чиї твори російські військові викрали з херсонського музею. Одні художники зберегли знайомі образи, інші перенесли їх у реалії повномасштабної війни.
Однією з таких робіт стало переосмислення картини Михайла Жука “Хоровод”. У сучасній інтерпретації героїня вже не вдивляється у традиційний український сюжет – вона дивиться в небо, де летять дрони, а внизу лежать їхні тіні.
Інша робота переосмислює “Портрет дівчини у вишиваній сукні” Михайла Брянського. За словами Рози Тапанової, візерунок із цієї картини настільки зацікавив майстрів, що його почали відтворювати у вишивці, а один з українських брендів переніс орнамент на сучасний одяг.
“Попри те, що картину вкрали, вона отримує нове життя”, – говорить координаторка проєкту.
Під час відкриття виставки говорили про втрату, пам’ять і майбутнє Херсонського художнього музею. Організатори не приховують, що мріють про день, коли сучасні роботи, створені в межах проєкту, експонуватимуть поруч із повернутими оригіналами.
“Навіть якщо у нас щось забирають, ми можемо відновитися. Ми не віддаємо своє. І водночас говоримо всьому світу, що цей злочин стався, і ми повернемо цю колекцію”, – говорить Роза Тапанова.
Виставка триватиме до 11 серпня 2026 року.
фото та відео Олени Гнітецької
фото та відео Олени Гнітецької
