Громадська організація «Центр Змін Поступ» у Херсоні продовжує працювати в умовах війни, постійних безпекових викликів і обмежених ресурсів. Попри це, команда розвиває нові напрями допомоги, зосереджуючись на підтримці дітей, родин і вразливих груп.
Про роботу в Херсоні, проєкти та нові плани ми поспілкувались із головою організації Ігорем Цурканом.
– Пане Ігорю, в яких напрямках зараз працює організація?
– Насамперед, ми зосереджені на гуманітарній допомозі. Але основний фокус сьогодні – це діти та родини з дітьми. У нас є напрям «ActiveKids» – це дитячі програми: спорт, творчість, мистецькі та освітні активності.
Також є проєкт «CrisisPrep» для жінок. Мами приходять разом із дітьми, і ми залучаємо їх до різних занять – фітнесу, самозахисту, арттерапії. Паралельно працює психолог і з батьками, і з дітьми.
Окремо є медичне транспортування для маломобільних і немобільних людей, а також «Соціальна пральня». Це наші основні чотири напрями. І ще – ми проводимо тренінги з надання першої медичної допомоги.

– У яких мікрорайонах Херсона ви працюєте?
– У нас є два простори в Херсоні – у Таврійському та Шуменському мікрорайонах. Крім того, ми поступово розширюємо діяльність на громади Херсонської області.
– Ви працюєте в селах або виїжджаєте туди?
– Ми не працюємо як мобільні команди і не виїжджаємо постійно. Ми підтримуємо місцеві ініціативи та активності. Залучаємо місцевих вчителів і фахівців, які краще знають дітей і їхні потреби. Вони самі визначають, які активності потрібні.

– Розкажіть більше про «Соціальну пральню». Що це за проєкт?
– Ми запустили цей напрям після підриву Каховської ГЕС, коли потреба була критичною. І навіть через рік-півтора люди продовжували приносити речі для прання та обробки.
Зараз ми працюємо разом із соціальними службами, які опікуються важкохворими та маломобільними людьми. Також у нас є невелика швейна майстерня, де ми шиємо адаптивний одяг для поранених.

– Як загалом змінилася ваша діяльність після деокупації Херсона?
– Після деокупації більшість організацій, і наша також, були зосереджені на базових потребах – їжі, гігієні, гуманітарній допомозі.
Зараз є невелика частина гуманітарної допомоги, але основний напрям – це соціалізація дітей. Щоб у них було місце, де вони можуть спілкуватися, розвиватися і просто бути разом.
– Які саме заходи ви проводите для дітей?
– Це різні гуртки та активності. Є самозахист, фітнес, карате. Є творчі заняття – малювання, живопис, хендмейд, декоративно-прикладне мистецтво. Також є англійська мова, цифрова грамотність, робототехніка. У нас добре обладнаний простір із LEGO-напрямком, діти із задоволенням займаються. Крім того, ми відкриті для партнерських заходів – до нас приходять інші організації, і ми раді співпраці.

– З якими викликами наразі стикається організація?
– Найбільший виклик – фінансовий. Проєкти часто короткострокові, а хочеться стабільності й розвитку. Другий виклик – безпековий. Через обстріли іноді доводиться переносити або скасовувати заходи. Але ми вже звикли до цих умов і адаптуємося.
– Якою наразі є команда організації?
– Адміністративно нас небагато. Постійна команда – це 3-4 людини. Водночас є близько десяти тренерів, які долучаються до роботи.

– Чи мали ви досвід волонтерства до повномасштабної війни?
– Ні, більшість із нас не мали такого досвіду. Моє волонтерство колись зводилося до купівлі марок «Червоного Хреста».
Зараз ми працюємо в громадській організації, отримуємо зарплату. Для мене важливо розрізняти: волонтер – це людина, яка безкоштовно віддає свій час, а ми працюємо як команда в проєктах.
– Як ви відновлюєтесь і справляєтесь із вигоранням?
– Ми вже як фенікси – багато разів «згоріли і відновилися». Найбільше надихає результат. Коли бачиш, що твоя робота комусь допомагає, коли тобі просто кажуть «дякую», це дає сили рухатися далі.
Звісно, є тренінги, але іноді найкраще відновлення – просто вийти на прогулянку, побути наодинці з собою.

– Які плани у вашої організації на найближчий час?
– Як уже говорив, ми плануємо розширювати діяльність у Херсонській області, особливо в селах. Також хочемо розвивати наші простори, оновлювати їх і розширювати програми.
Окремо плануємо більше працювати з дітьми 4-5 років, бо вони зараз найменше охоплені. Хочемо створити простір, куди мами можуть приходити з малюками, а діти – залучатися до активностей.
Планів багато, ще потрібна команда, аби все це реалізовувати.

центральне фото: Христина Бондар
інші фото: Громадська організація «Центр Змін Поступ»
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.










