У 2025 році фермери правобережжя Херсонщини зібрали низький врожай, розповів кореспондентам Суспільного Херсон директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської обласної державної адміністрації Дмитро Юнусов.
На це вплинули два фактори — відсутність опадів і зруйнована система зрошення після підриву російськими військовими Каховської ГЕС. Через відсутність вологи частина полів вигоріла.
2025 для аграріїв Херсонщини відзначився посухою, відсутністю необхідної кількості опадів і втраченими врожаями. Це наслідки підриву російськими військовими Каховської ГЕС: знищення Каховського водосховища та системи меліорації, розказує директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської обласної державної адміністрації Дмитро Юнусов.
“У цьому році ми фіксуємо аномальну спеку, відсутність опадів, а також зафіксували вже майже 100 000 га повністю знищених врожаїв. Також провели деякі дослідження, вивчили температурні режими, які були до руйнування Каховської ГЕС та після. І вже бачимо, що на декілька градусів температура стала вище, на 1-2°. Ця ситуація дуже вплинула на врожайність культур та структуру посівів нашого сільського виробництва Херсонської області”, — говорить Дмитро Юнусов.
Директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Дмитро Юнусов. Суспільне Херсон/Олександр Корняков
Цей рік був посушливий, говорить начальник Херсонського обласного гідрометцентру Юрій Кіріяк. Опадів випала лише третина від норми. За його словами, у Каховському водосховищі було 19 кілометрів води. Це дуже багато, додав він.
“З них 3,5 від 1,5-3 уходили на систему зрошення, й не просто полити водичку. Це випаровування при зрошенні, наявність зеленого покриву. Якщо подивитись на супутник 20 років назад і на супутник зараз, тоді ця вся територія була зелена повністю, а зараз вона сіро-жовта. Ми побудували ГЕС в 1956 році. Спочатку ж нічого не змінилось. Тільки протягом 20 років піднялась кількість опадів, змінилась екосистема, природа пристосувалась. Температури знизились на нашій території. Кількість опадів збільшилась практично десь на 40%. Тобто це все вплинуло. Зараз ГЕС немає, й починається інший”, — говорить Кіріяк.
Фахівчиня Херсонського обласного центру з гідрометеорології слідкує за реакцією у пробірці. Суспільне Херсон
Відсутність зрошення, посуха та недостатня кількість опадів вплинули на аграрний сектор. За словами Юнусова, у деяких районах фермери почали частково відмовлятися від посіву соняшника і переходити на інші технічні культури, наприклад, льон. Також замість зернових вирощують овочі та баштанні, каже директор обласного департаменту розвитку сільського господарства.
“Наші аграрії надають перевагу овочам, оскільки на невеликій площі можна заробити більше коштів, саме саджаючи овочі. Для овочів обов’язково зрошення необхідно. Завдання першочергове — це відновити найбільше площ зрошення. Зараз ми можемо це робити на Інгулецькій зрошувальній системі. Ми відновили доступ до 3000 га у 2024 році, вже понад 1000 га у 2025 році відновили й плануємо ці площі зрошення збільшувати на декілька тисяч в наступному році”, — говорить Юнусов.
Комбайн працює у полі на Херсонщині, 10 липня 2025 року. Суспільне Херсон
Найбільше посівів зернових і технічних культур втрачено у територіально найближчому до знищеного Каховського водосховища, — Бериславському районі, розповів директор обласного департаменту розвитку сільського господарства.
“Без відновлення Каховського водосховища ми перетворюємося дійсно в пустелю. Аграрний сектор буде виживати без Каховського водосховища, якби зараз реально наші аграрії виживають в таких умовах. Я вважаю, що альтернативи відновленню Каховського водосховища не існує. Ми бачимо зараз по Інгулецькій зрошувальній системі. Вона бере воду з Інгульця, але вона дуже солена й іншої якості, як Дніпровська вода. Й наші аграрії цією водою не можуть використовувати, поливати деякі культури, яким необхідно більше води, оскільки від цього будуть засолюватись землі”, — каже Юнусов.
Кадр з відео Херсонської ОВА про відновлення дюкера Інгулецької зрошувальної системи. Олександр Прокудін/Telegram
Завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко разом з колегами досліджує, як відновлюється рослинність на дні Каховського водосховища. У першу експедицію вчені відправились на третій тиждень після підриву російськими військовими ГЕС. Науковці прогнозували опустелювання території, появу інвазивних бур’янів та пилові бурі. Але природа почала відновлюватися — дно стало заростати вербами й тополями.
“Зміни відбуваються дуже швидко. За чотири місяці верба росла зі швидкістю 2,8 см на добу. Ніде в літературі ми не знайшли таких показників. Дуже швидко збільшується кількість видів. 30 червня 2023 року було 11, у жовтні — 70. Зараз понад 300 видів. Відбувається відродження Великого Лугу. Як ми бачили русла та рукави Дніпра, то фактично повторюють ті, які були до будівництва ГЕС. Можуть бути відмінності, це не буде на 100% той великий луг, який був”, — каже завідувач кафедри ботаніки ХДУ.
Рослинність на дні Каховського водосховища. Фото надав Іван Мойсієнко, Українське ботанічне товариство/Facebook
Світова тенденція — це відновлення природних течій річок. Для цього прибирають дамби та позбавляються великих водосховищ. Тому, розповідає Мойсієнко, відбудовувати Каховську ГЕС не варто. Потрібно шукати альтернативу.
“Ідеальний варіант, коли б ми не перегороджували річку, а створили ряд водосховищ, тому що одного водосховища не вистачить. По типу, як є біля Енергодара. Тобто, щоб зробити окреме водосховище для Каховського каналу, наприклад, для Кримського каналу, для Нікополя, зробити так, щоб не перегороджувати греблею повністю річку. Бо я розумію, що вода потрібна”, — каже Іван Мойсієнко.
Рослинність на дні Каховського водосховища. Фото надав Іван Мойсієнко
За словами Мойсієнка, необхідно знайти такий варіант, де не страждала б ні природа, ні людина. Але для цього тимчасово окуповане лівобережжя Херсонщини має бути звільнене.
