Скільки вдалось повернути, як це відбувається і чому це важливо для області під час війни поспулкувались із начальницею управління представництва інтересів держави в суді Херсонської обласної прокуратури Наталією Мяло.
— Пані Наталіє, чому питання збереження лісових земель Херсонщини для прокуратури є актуальним?
— Війна повністю змінила екологічний баланс у регіоні. Херсонщина завжди була зоною ризикованого землеробства, а після підриву Каховської ГЕС ми втратили систему зрошення, яка забезпечувала врожайність десятиліттями. У цих умовах роль лісів лише зросла.
Лісові насадження зараз фактично є природним щитом: вони стримують ерозію ґрунтів, зменшують рух пісків, захищають поля від вітрового висушування та частково стабілізують мікроклімат.
І до цього додається ще один фактор — системні обстріли. Вони знищують лісові масиви так само, як і інфраструктуру. В окремих районах Херсонщини площі згорілих або пошкоджених ділянок обчислюються десятками гектарів. Це прямі екологічні втрати, які неможливо компенсувати швидко.
— Наскільки масштабною є питання повернення земель лісового фонду в регіоні?
— За останні роки ми стикаємося з серйозними наслідками протиправних рішень, ухвалених ще до повномасштабної агресії.
Протягом 2022–2025 років прокурори області подали 20 позовів щодо повернення понад 840 гектарів земель лісового фонду. На сьогодні суди вже задовольнили 16 позовів, що стосуються 790 гектарів, з яких 780 гектарів уже фактично повернуті державі.
Це не формальність і не «паперова робота». Повернення землі у власність держави — це юридична передумова, без якої неможливо ані створити проєкт заліснення, ані відновити лісосмугу, ані залучити державне фінансування. Якщо земля «висить» у комунальній або приватній власності за незаконними документами, то відновлення лісу на ній є просто неможливим.
— Про який саме випадок ідеться у найсвіжішому рішенні?
— 10 листопада 2025 року було виконано чергове рішення суду — проведено державну реєстрацію припинення права комунальної власності Милівської сільської територіальної громади на земельну ділянку площею 129 гектарів у Бериславському районі. Раніше ці землі незаконно вивели зі складу лісомисливського фонду під виглядом формування земель сільськогосподарського призначення.
Такі дії здійснені були усупереч законодавству та суспільним інтересам.
Хочу підкреслити, що це не поодинокий випадок. Суд підтвердив аналогічні порушення і в інших справах за позовами прокурорів.
Так, рішенням суду від 19.11.2024, припинено право комунальної власності Бериславської міської ради на 16 гектарів земель, а також припинено право комунальної власності Новоолександрівської сільської ради на 15 гектарів.
Усі ці приклади мають спільну природу: у результаті неправомірних дій ГУ Держгеокадастру в Херсонській області під час формування земель сільськогосподарського призначення до їх складу були включені території, які насправді перебували у постійному користуванні державних лісомисливських господарств і не могли вибувати із категорії земель лісового фонду.
— Чому ці землі є важливими для регіону?
— На Херсонщині 69% території — це сільськогосподарські землі. У мирний час лісосмуги вже були критичним елементом агросистеми, а зараз, після втрати зрошення та постійних бойових дій, їхня роль виросла в рази.
Лісові насадження виконують водоохоронні, рекреаційні, захисні та протиерозійні функції. Вони фактично утримують ґрунт від вивітрювання, допомагають зменшити пилові бурі та екологічну деградацію. Це не перебільшення — у деяких районах області є реальна загроза перетворення сільськогосподарських земель на деградовані піски.
— Чи враховують суди суспільну важливість цих земель при ухваленні рішень?
— Так. Верховний Суд неодноразово наголошував, що у спорах щодо лісових земель держава має право втручатися для захисту загальних інтересів суспільства — зокрема права на безпечне довкілля та на використання власності не на шкоду людині й державі.
Це прямо випливає з Конституції України. Землі лісового фонду — це не просто ділянка землі. Це стратегічний ресурс, який виконує екологічні функції й перебуває під охороною держави.
— Чи планує прокуратура продовжувати роботу у цьому напрямі?
— Безумовно. Органи прокуратури Херсонщини продовжують відстоювати право держави на природні ресурси, відновлювати контроль над лісовими землями та створювати правові умови для їхнього збереження й відновлення. Захист таких земель у правовому полі — це реальна, конкретна робота для збереження лісів. Це основа, без якої неможливо зберегти чи відновити лісові насадження на Херсонщині.
