Ще кілька днів — і перший місяць весни офіційно завершиться. І якщо ви вже серйозно думали діставати літній гардероб, то рекомендуємо спочатку прочитати цей матеріал.
Пам’ятаєте як минулоріч природа зробила “сюрприз” і засипала квітучі сади та поля Херсонщини снігом? Через це аграрії не дорахувались частини врожаю.
Чи буде Херсонщина з овочами та фруктами цьогоріч? Чи чекати на херсонські ананаси та банани? Про це і не лише ми розпитали начальника обласного центру з гідрометеорології Юрія Кіріяка.
– Пане Юрію, чи вже настала на Херсонщині метеорологічна весна?
– Настала! Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 0º в бік підвищення (початок метеорологічної весни) відбувся 12 лютого.
На відміну від календарної весни (яка завжди починається 1 березня) або астрономічної (день весняного рівнодення – 20 березня), метеорологічна весна немає фіксованої дати й залежить від фактичних погодних умов у регіоні.
Поодиноке потепління на один-два дні не вважається початком весни. Важливо, щоб температура утримувалася вище нуля протягом певного часу і вже не поверталася до стабільних від’ємних значень.
– Чи можна вже ховати шуби та теплі куртки? Чи весна ще готує морозні сюрпризи?
– Ховати теплий одяг ще зарано. Попри березневе потепління, погода динамічна, готує «сюрпризи» у вигляді погодних гойдалок, холоду та опадів. Можливі арктичні вторгнення та холодні дні, тому теплі куртки та взуття далеко не ховаємо. Вдягаємось комфортно, за прогнозом погоди.
– Минулого року Херсонщина втратила багато посівів і фруктів через несподівані заморозки та сніг пізньої весни. Чи чекає аграріїв таке і у 2026 році?
– Ситуація цього року виглядає значно сприятливішою, ніж минулого року, коли пізні заморозки та навіть сніг у квітні завдали серйозної шкоди аграріям.
Березень тепліший за норму, середньодобові значення вже перевищують +5°C. Квітень очікуємо тепліший за середньостатистичний, із більшою кількістю сонячних днів. Це зменшує ризик пізніх снігопадів.
Циклонічна активність очікується, але без тривалих холодних вторгнень. Локальні заморозки можливі, проте масштабних пошкоджень, як у 2025 році, не прогнозується. Весна 2026 обіцяє бути теплішою й більш стабільною, хоча локальні нічні мінуси ще можливі.
Слідкуйте за прогнозами погоди, адже достовірний прогноз погоди складається на 3-5 діб.
– Які прогнози для нашого сільського господарства: чи достатньо вологи у ґрунті, достатньо тепла тощо?
– На даний час зволоження ґрунту під озимими культурами та на зябу під сівбу ранніх ярих культур знаходиться на доброму та оптимальному рівнях. В орному шарі ґрунту 0-20 см міститься від 16 до 40 мм, у метровому шарі від 115 до 140 мм продуктивної вологи. Таких вологозапасів достатньо для проведення весняно-польових робіт, а також здійснення сівби ранніх ярих зернових та зернобобових культур. Разом з тим, треба звернути увагу, що весняний обробіток ґрунту повинен бути своєчасним і зорієнтованим на збереження ґрунтової вологи, запобігати ерозійним процесам та виконуватись безпосередньо перед самою сівбою із мінімальною кількістю технологічних операцій, що дозволяє зекономити енергетичні ресурси.
Поступове зростання температури повітря сприяє проведенню посівних робіт. Трохи гірша ситуація з опадами, яких на даний час недостатньо для подальшого поповнення ґрунту вологою. Останній продуктивний дощ по області спостерігався 24 лютого – майже місяць тому. Після танення снігу на полях ґрунт хоча і залишався вологим, але відбулось подальше підвищення температури і при цьому – вітри. Поєднання цих факторів призвело до того, що на ґрунті з’явились тріщини через які дуже швидко втрачається волога.
Ситуація з озимими культурами наступна: після перезимівлі, за підрахунками агрометеорологів, у слабкому та зрідженому стані очікується до 5% площ з озимою пшеницею, до 15% площ з озимим ріпаком, озимим ячменем та озимим горохом. На це вплинули суттєві амплітудні коливання температурних показників протягом зими, коли періоди з відлигою змінювались періодами значного зниження температури. Внаслідок різких перепадів добових температур відбувалось чергування відтавання та промерзання ґрунту. Як наслідок цього, на окремих площах півночі області (Бериславський район), особливо на полях з відсутністю снігового покриву, відбулась цементація грунту та випирання посівів з озимими культурами.
– Центр з гідрометеорології видає довідки про втрату врожаю. Скільки таких довідок видали минулого року? Можливо, є динаміка що за останні кілька років таких довідок стало більше навпаки.
– Так. Видаємо. Але, не просто прийшов – сказав – отримав довідку! В нас все серйозно. Довідки видаються на підставі результатів обстежень. Ми пропонуємо довідки про запаси ґрунтової вологи; про загибель та пошкодження сільськогосподарських культур; про несприятливі погодні умови в період вегетації сільськогосподарських культур.
За минулий рік нашим центром було видано понад 600 довідок про форс-мажорні обставини. Якщо раніше це були поодинокі випадки, то у 2025 році їхня кількість суттєво зросла. Що буде цього року – прогнозувати на 100% складно, але ми сподіваємося, що довідок стане значно менше. Адже за кожною довідкою стоїть чиясь праця та плани на врожай.
До речі, якщо хтось із читачів ще не чув про такі довідки, наші спеціалісти готові проконсультувати щодо процедури їх отримання за телефоном 050 731 69 45. Звертайтесь.
– В області вже потроху починають пробувати вирощувати культури, які раніше у нас не росли. Наприклад, оливки. Чи чекає нас зміна сільгоспкультур? Можливо, у нас скоро почнуть рости пальми і ми будемо вирощувати ананаси та банани?
– Можливо. Аграрії підлаштовуються, експериментують. Сучасний світ потребує швидких сучасних рішень. Та і науковці не стоять осторонь, проводять дослідження – в допомогу аграрному сектору.
Зміна сільгоспкультур у Херсонській області вже потроху відбувається: фермери поступово переходять від традиційних до більш посухостійких і теплолюбних рослин.
Якщо серйозно, то аграрії замість тропічних культур скоріш всього роблять ставку на середземноморські та субтропічні рослини (оливки, інжир, гранат, хурма), які краще адаптуються до місцевих умов ніж на екзотичні банани та ананаси. Варто додати, що для розвитку таких напрямів потрібна державна підтримка – від допомоги з посадковим матеріалом до просування продукції на ринку. Але до цього питання треба підходити дуже обережно. Слід пам’ятати, що на початку 20 сторіччя вже говорили про вирощування екзотичних культур на нашій території, опираючись на зміни клімату того часу, які дещо нагадували сьогодення. А потім настали 30-50 роки 20 сторіччя, коли від морозів вимерзали навіть наші адаптовані яблука і груші.
– Чи буде на Херсонщині водопілля?
Водопілля вже триває на р.Інгулець. Станом на 08.00 год 19.03 рівень води в створі поста Калинівське 0.39 м БС, що значно нижче небезпечних відміток виходу води на заплаву (3.56 м БС). В пониззі Дніпра поки що рівні води спостерігаються нижчими від середніх багаторічних значень для цього періоду. Водопілля поки поступово розвивається в верхній частині водозбору Дніпра (в межах країни). Наразі каскад Дніпровських ГЕС готується для пропуску водопілля. А саме: поступово спрацьовується Кременчуцьке водосховище, яке є регулюючим, триває перерозподіл стоку між іншими водосховищами.
Враховуючи наявність значних спустошених площ Каховського водосховища, можна зробити попередні висновки, що при загальному об’ємі водопілля на рівні 2023-24 рр. (які були вищими від середніх багаторічних значень), частину його буде акумульовано у каскаді Дніпровських водосховищ при їх поступовому наповненні. А частина водопілля буде розпластана по площі спустошеного Каховського водосховища.
– Чи відчуває вже Херсонщина кліматичні наслідки постійних російських обстрілів і підриву греблі Каховської ГЕС? Якщо так, то які саме?
– Про всю картину наслідків неможливо ще сказати, відсутні дослідження кліматологів, але…гадаю що Херсонщина вже відчуває серйозні наслідки постійних російських обстрілів та підриву Каховської ГЕС. Це проявляється у масштабних екологічних, економічних та гуманітарних проблемах: затоплені та зруйновані населені пункти, втрата врожаїв, знищення екосистем, дефіцит води та електроенергії.
– Пане Юрію, чи відчуває наразі Херсонський обласний центр з гідрометеорології брак кадрів і техніки?
– Так….Кадри нам потрібні. На жаль, в нас немає кадрового резерву, хоча цьогоріч є надія на молодих перспективних випускників з нашого Херсонського гідрометеорологічного коледжу. Але ви самі розумієте – наявність ворога по той бік Дніпра вносить певні корективи в наші роздуми. До речі, кому цікаво – зараз йде набір на навчання до Херсонського гідрометеорологічного фахового коледжу ОНУ ім. і.і. Мечникова, а також цьогоріч відкриває двері свого навчального закладу Львівський державний університет безпеки життедіяльності за напрямком «Науки про Землю», за рахунок держзамовлення для гідрометеорологічних організацій Украіни.
Що стосовно техніки. Сучасна техніка ніколи не зайва. На даний час в нас задіяні в роботі автоматичні станції…. . Але, знову ж таки, через наявність ворога поблизу їх фізична «наявність» під питанням. Завдяки допомозі ДСНС колектив має сучасні автономні ноутбуки, зарядні станціі та інше. Не хочеться хвалитися – працюємо.
– Ваша метеорологиня цьогоріч уперше долучилась до команди українських полярників. Чия це була ініціатива? Чи вже виходила на зв’язок із станції Вернадського?
– Так! Яна Лєсна. Маємо офіційний привід пишатися нашою колегою. Вона бере участь у 31-й українській антарктичній експедиції. Прийняла таке серйозне усвідомлене рішення, подала анкету, пройшла відбір, готувалася! На початку березня експедиція прибула на станцію «Вернадського». Яна – відповідальна, серйозна дівчина, яка поїхала в експедиція не заради гарних фоточок, а заради справжньої наукової роботи. Поки триває перезмінка колективу, вона ще не виходила на повноцінний зв’язок зі станції. Але ми активно стежимо за новинами у соцмережах і з нетерпінням чекаємо на її повідомлення.
фото Ольги Коломацької
на фото: квітучі дерева Херсона, квітень 2025 року
