БО «Фонд громади міста Херсон «Захист» за підтримки Національної мережі розвитку локальної філантропії та GlobalGiving провела дослідження, аби з’ясувати ставлення херсонців до питань, пов’язаних з наслідками підриву Каховської ГЕС, та громадське бачення розвитку нових територій, що утворились через зникнення Каховського водосховища.
І от які ключові результати отримали:
1.Навіть після двох років з дня підриву Каховської ГЕС і початку Херсонського потопу херсонців продовжують турбувати їх наслідки. Хоча порівняно з літом 2023 року кількість занепокоєних значно зменшилася, все одно ці питання хвилюють щочетвертого опитаного херсонця чи херсонку. Причому дещо більше таких серед тих, хто виїхав з громади.
2.Знищення екосистеми Нижнього Дніпра оцінюється як найбільш разючий серед інших екологічних наслідків підриву – так вважає 76% опитаних. Якщо говорити про негативні наслідки безпосередньо для людей, то для херсонців такими наслідками стали руйнування їх дач (50%) і стрес (44%).
3.Херсонці вважають, що Херсонська громада ще не скоро позбавиться наслідків підриву Каховської ГЕС і Херсонського потопу – 43% стверджують, що на це знадобиться не менше десяти років. Лише 4% опитаних повідомили, що вони вже не відчувають наслідків тієї катастрофи.
4.Говорячи про перспективи відбудови ГЕС, херсонці кардинально поміняли свою думку ще в 2024 році, коли на зміну ідеї повної відбудови Каховської ГЕС, прийшла ідея створити нові гідротехнічні споруди такими, щоб вже не затоплювати таку велику територію. У 2025 році ця ідея хоча і залишається найпопулярнішою (її підтримує 63% опитаних), спостерігається й зростання (на 4%) кількості тих, хто вважає, що ГЕС взагалі те треба відбудовувати.
5.Дві ідеї використання нових територій, які утворилися на місці колишнього Каховського водосховища, набрали більше половини прихильників – це створення якогось природньо-заповідного об’єкту (національного парку, заповідника, заказника тощо) (53%) і створення нових гідротехнічних споруд (станцій водозабору, дамб, зрошувальних каналів тощо) (61%). Причому часто одна і та сама людина схвалювала обидва варіанти. Тож замість Каховського моря херсонці воліють бачити радше щось нове, інноваційне і екологічне.
6.Половина опитаних заявила, що в Херсонській області взагалі варто збільшувати кількість та площу об’єктів природо-заповідного фонду на небезпечних для людини територіях – замінованих і постраждалих від затоплення.
7.86% респондентів хвилює те, що зараз відбувається на дні колишнього Каховського водосховища. І одночасно 80% вважають, що держава/влада не достатньо інформує про питання, пов’язані з наслідками руйнування Каховської ГЕС. Також 81% вважає, що людям не вистачає публічності та відкритості у питаннях, пов’язаних із майбутнім територій, що утворилися внаслідок руйнування Каховської ГЕС.
З повним текстом дослідження можна ознайомитись за посиланням.
